Межі та зовнішні орієнтири передньобічної стінки живота. Зверху передньобічна стінка живота обмежена мечоподібним відростком (processus xiphoideus) і ребровими дугами (arcus costalis). Зовнішня межа умовна і може бути представлена вертикальною лінією, що з'єднує кінець XI ребра з клубовим гребенем (crista iliaca, лінія Лєсгафта). Нижньою межею зазначеного анатомічного утворення є клубові гребені, пахвинні складки та зв'язки (plicai et ligamenta inguinales), а також лобковий симфіз (symphisis pubica).
До зовнішніх орієнтирів передньобічної стінки живота можна віднести поздовжню борозну по серединній лінії, що відповідає білій лінії живота (linea alba abdominis), пупкову ямку (fovea umbilicalis), розташовану приблизно посередині білої лінії, надчеревну ямку (fossa epigastrica) — заглиблення черевної стінки по серединній лінії між краями ребрових дуг нижче мечоподібного відростка.
Поділ передньобічної стінки живота на ділянки (мал.). З практичною метою (для визначення локалізації болю, рани, пухлини тощо) передньобічну стінку живота за допомогою двох горизонтальних (верхньої та нижньої) і двох вертикальних ліній поділяють на дев'ять ділянок. Верхня горизонтальна лінія (linea costarum) з'єднує найнижчі точки десятих ребер, нижня (linea spinarum) — обидві передні верхні клубові ості.
Горизонтальні лінії розділяють передньобічну стінку живота на три ділянки: надчерев'я (epigastrium), міжчерев'я (mesogastrium) і підчерев'я (hypogastrium).
Кожну із цих ділянок двома вертикальними лініями, проведеними по бічних краях прямих м'язів живота, розділяють ще на три ділянки. Таким чином, на передньобічній стінці живота виділяють дев'ять ділянок.
Надчерев'я:
1. Права підреброва ділянка (regio subcostalis dextra).
2. Власне надчеревна ділянка (regio epigastrica propria).
3. Ліва підреброва ділянка (regio subcostalis sinistra).
Міжчерев'я:
4. Права бічна ділянка (regio abdominalis lateralis dextra).
5. Пупкова ділянка (regio umbilicalis).
6. Ліва бічна ділянка (regio abdominalis lateralis sinistra).
Підчерев'я (hipogastrium):
7. Права пахвинна ділянка (regio inguinalis dextra).
8. Лобкова ділянка (regio pubica).
9. Ліва пахвинна ділянка (regio inguinalis sinistra).
У ці ділянки проектують внутрішні органи черевної порожнини. Так, у правому підребер'ї розташовані печінка (права частка), жовчний міхур, правий згин ободової кишки, верхній кінець правої нирки, права надниркова залоза. У надчеревну ділянку проектують ліву частку печінки, шлунок (тіло та воротарна частина), дванадцятипалу кишку (верхня частина), підшлункову залозу, черевну частину аорти, черевний стовбур і черевне сплетення. У лівому підребер'ї розташовані вхідна частина шлунка і його дно, селезінка, лівий згин ободової кишки, верхній кінець лівої нирки та ліва надниркова залоза, хвіст підшлункової залози. У праву бічну ділянку проектують висхідну ободову кишку, праву нирку, незначну частину петель тонкої кишки (клубової), правий сечовід. У пупкову ділянку проектують поперечну ободову кишку, нижню половину дванадцятипалої кишки, петлі тонких кишок, велику кривину шлунка, ворота нирок, черевну частину аорти, нижню порожнисту вену, у ліву бічну — низхідну ободову кишку, ліву нирку, петлі тонкої кишки, лівий сечовід, у праву пахвинну — сліпу кишку з червоподібним відростком, кінцевий відрізок клубової кишки, правий сечовід. У лобкову ділянку проектують петлі тонкої кишки, сечовий міхур, нижні відділи сечоводів, матку, частину сигмоподібної ободової кишки. У лівій пахвинній ділянці розташовані сигмоподібна ободова кишка, петлі тонкої кишки, лівий сечовід.
Форма живота. Порівнючи довжину міжребрової (linea bicostarum) і міжостистої (linea bispinarum) ліній у дорослих, можна виділити дві крайні форми живота.
Більша довжина міжребрової лінії порівняно з міжостистою характерна для брахіоморфного типу будови тіла: грудна клітка з широкою нижньою апертурою і вузьким тазом надає животу грушоподібної форми з широкою основою вгорі. При цьому спостерігають високе стояння діафрагми, високе розташування печінки та сліпої кишки, а корінь брижі тонкої кишки розміщений майже горизонтально.
У новонароджених дітей міжреброва лінія значно довша від міжостистої, тому живіт у них має грушоподібну форму з широкою основою вгорі, а передня стінка живота завжди дещо опукла.
Пошарова топографія. Шкіра на передньобоковій стінці живота тонка, рухома, легко розтягується. У ділянці пупка вона малорухома, оскільки зрощена з підлеглими шарами.
Підшкірна жирова клітковина, що може містити значну кількість жиру, вираженіша в нижніх відділах живота. Її розділяють листки поверхневої фасції.
Поверхнева фасція живота — тонка сполучнотканинна пластинка, що є продовженням загальної поверхневої фасції тіла та донизу переходить на стегно. У підчеревній ділянці у складі поверхневої фасції виділяють два листки: поверхневий і глибокий. Глибокий листок поверхневої фасції (lamina profunda fasciae superficialis) — це щільна сполучнотканинна пластинка, добре виражена в пахвинній ділянці, що кріпиться до пахвинної зв'язки. Піднімаючись догори, поверхнева фасція стоншується і зникає в клітковині на рівні пупка. Між листками фасції в товщі підшкірної жирової клітковини проходять поверхневі судини та нерви.
Поверхневі артерії нижньої половини живота відходять від стегнової артерії (a. femoralis): поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis) піднімається в напрямку пупка; поверхнева артерія, що огинає клубову кістку (a. circumflexa ilium superficialis), проходить у пахвинній ділянці в напрямку верхньої передньої клубової ості; зовнішні соромітні артерії (аа. pudendae externae) кровопостачають м'які тканини пахвинної ділянки біля поверхневого пахвинного кільця. Зазначені артерії супроводжують однойменні вени, що впадають у стегнову вену (v. femoralis). У верхній половині живота поверхневі артерії є гілками міжребрових артерій і мають невеликий діаметр. Поверхневі вени верхньої половини живота виражені краще: грудо-надчеревні вени (w. thoracoepigastric) проходять від пупка нагору і вбік. Вони впадають у пахвову вену, в ділянці пупка сполучаються з поверхневою надчеревною веною (v. epigastrica superficialis), верхньою та нижньою надчеревними венами (w. epigastricae superiores et inferiores), утворюючи анастомоз між басейнами верхньої та нижньої порожнистих вен (кава-кавальний анастомоз), а також із припупковими венами (w. paraumbilical), утворюючи анастомоз між порожнистими та ворітною венами (порто-кавальний анастомоз).
Бічні шкірні нерви — гілки міжребрових нервів, які проривають зовнішні та внутрішні косі м'язи на рівні передньої пахвової лінії та діляться на передню і задню гілки, що іннервують шкіру бічних відділів передньобокової стінки живота. Передні шкірні нерви — кінцеві гілки міжребрових, клубово-підчеревного та клубово-пахвинного нервів, проривають піхву прямого м'яза живота (m. rectus abdominis) й іннервують шкіру непарних ділянок.
Власна фасція зовнішнього косого м'яза живота (fascia propria m. obliqui externi abdominis) вистиляє зазначений м'яз.
М'язи передньобічної стінки живота. Зовнішній косий м'яз живота починається на бічній поверхні грудної клітки від восьми нижніх ребер (мал.). Волокна його йдуть згори вниз і ззовні всередину. Задні м'язові пучки кріпляться до клубового гребеня. Решта волокон зазначеного м'яза переходить у широкий апоневроз, розташований спереду від прямого м'яза живота, утворюючи передню стінку його піхви. Зростаючись з апоневрозом протилежного боку, він утворює білу лінію живота. Нижній край апоневрозу зовнішнього косого м'яза кріпиться до верхньої передньої клубової ості та лобкового горбка і, підвертаючись усередину у вигляді жолобка, утворює пахвинну зв'язку (lig. inguinale). Волокна зазначеної зв'язки біля її внутрішнього кінця, завертаючись униз до гребеня лобкової кістки, утворюють затокову зв'язку (lig. lacunare). Волокна апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота розходяться над внутрішньою частиною пахвинної зв'язки, формуючи дві ніжки: присередню (crus mediale) та бічну (crus laterale). Перша кріпиться до лобкового симфізу, друга — до лобкового горбка. Міжніжкові волокна (fibrae intercruralis) укріплюють ніжки зазначеного апоневрозу. Від бічної ніжки в місці її прикріплення до горбка в напрямку піхви прямого м'яза живота відходить пасмо волокон, яке має назву поверненої зв'язки. Щілину, утворену таким чином в апоневрозі, називають поверхневим пахвинним кільцем (anulus inguinalis superficialis). Поворотна зв'язка обмежує зазначену щілину знизу.
Внутрішній косий м'яз живота (т. obliquus internus abdominis) починається ззаду від поверхневого листка грудо-поперекової фасції, клубового гребеня і бічних двох третин пахвинної зв'язки (мал. 186). Волокна зазначеного м'яза прямують віялоподібно знизу догори. Задні пучки м'яза кріпляться до нижнього краю XII, XI і X ребер, передні — переходять у широкий апоневроз, який по бічному краю прямого м'яза живота розділяється на два листки, що утворюють піхви цього м'яза вище пупка. Нижче пупка апоневроз, не розділяючись, одним листком проходить спереду від прямого м'яза живота. Присередньо від нього, по білій лінії апоневроз внутрішнього косого м'яза живота з'єднується з апоневрозом однойменного м'яза протилежного боку. Нижній край м'яза прилягає до пахвинної зв'язки, не зростаючись з нею.
Поперечний м'яз живота (т. transversus abdominis) починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер, глибокого листка грудо-поперекової фасції, клубового гребеня і бічних двох третин пахвинної зв'язки. Волокна м'яза йдуть поперечно вперед і присередньо переходять в апоневроз. Лінія переходу волокон поперечного м'яза в апоневроз має назву півмісяцевої лінії з опуклістю назовні (linea semilunaris). Нижні пучки волокон лежать паралельно пахвинній зв'язці. Апоневроз поперечного м'яза живота вище пупка бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м'яза живота, нижче пупка — передньої стінки, по серединній лінії — білої лінії живота (мал.).
Між зазначеними м'язами існує міжм'язовий фасціальний шар (stratum fasciale intermusculare) — тонкий шар пухкої клітковини, що роз'єднує м'язи.
Прямий м'яз живота. Обидва прямі м'язи живота розташовані обабіч передньої серединної лінії та містять поздовжні м'язові пучки, що йдуть у вертикальному напрямку. М'яз починається від передньої поверхні хрящів V, VI, VII ребер і мечоподібного відростка. Коротким сухожилком він кріпиться до лобкової кістки між симфізом і лобковим горбком. На протязі м'яза є три—чотири сухожилкові перетинки (intersectiones tendineae), розташовані поперечно та тісно пов'язані з передньою стінкою піхви.
Піхва прямого м'яза живота (vagina m. recti abdominis). У верхніх відділах живота до лінії, розташованої на 4—5 см нижче пупка (linea arcuata), передню стінку піхви утворюють апоневроз зовнішнього косого м'яза живота та поверхневий листок апоневрозу внутрішнього косого м'яза, задню — глибокий листок апоневрозу внутрішнього косого м'яза й апоневроз поперечного м'яза живота. На 3—4 см нижче пупка передню стінку піхви утворюють всі три апоневрози: зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м'язів живота. Позаду прямого м'яза живота розташована поперечна фасція (fascia transversalis). Завдяки переходу всіх апоневрозів на передню стінку піхви прямого м'яза живота утворюється дугоподібна опукла догори лінія, що розташована на 4—5 см нижче пупка (мал.).
Біла лінія живота утворена завдяки переплетенню сухожилкових волокон широких м'язів живота. Вона простягається від мечоподібного відростка до лобкового симфізу між прямими м'язами. Ширина білої лінії у верхній частині (на рівні пупка) становить 2—2,5 см. Нижче вона звужується до 2 мм, але стає товщою (3—4 мм). Між сухожилковими волокнами білої лінії можуть бути щілини, що є місцем виходу гриж.
Пупок. На середині білої лінії живота розташоване пупкове кільце (anulus umbilicalis), у нижній частині якого проходять первинний сечовий хід (urachus) і пупкові артерії (аа. umbilicales), а у верхній — пупкова вена (v. umbilicalis). Після того як відпадає пуповина та відбувається епітелізація пупка, пупкове кільце залишається закритим лише трьома шарами: шкірою, пупковою фасцією й очеревиною. Це пояснює часте виникнення пупкових гриж у дітей. Протягом першого року життя зазначений дефект закривається щільною рубцевою тканиною, зрощеною зі шкірою, завдяки чому на шкірі передньої черевної стінки утворюється пупкова ямка (fovea umbilicalis), в якій немає жирової клітковини.
Поперечна фасція (fascia transversalis) є умовно виділеною частиною внутрішньочеревної фасції. Вона має різні назви, залежно від того, які м'язи вкриває. Якщо зазначена фасція вкриває поперечний м'яз, її називають поперечною, діафрагму — діафрагмовою (fascia diaphragmatica), квадратний м'яз попереку — квадратною (fascia quadrata), великий м'яз попереку (m. psoas major) — поперековою (fascia psoatis), порожнину таза — внутрішньотазовою (fascia endopelvina). Поперечна фасція входить у глибоке пахвинне кільце, утворюючи спільну піхву оболонки сім'яного канатика і яєчка (fascia spermatica interna). У разі виникнення гриж фасція входить до складу оболонок грижового мішка.
Передочеревинна клітковина (tela subserosa) відділяє поперечну фасцію від очеревини.
Знизу заочеревинний клітковинний простір. У цьому шарі проходять нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior), яка прямує до пупка й утворює зовнішню пупкову складку (plica inguinalis lateralis), і глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda), що црямує до її верхньої передньої ості. Ці артерії відходять від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa). їх супроводжують однойменні вени, що впадають у зовнішню клубову вену (v. iliaca externa).
Пристінкова очеревина (peritoneum parietale) вгорі прилягає до діафрагми, спереду переходить на передню стінку живота, внизу частково вкриває органи малого таза (сечовий міхур, матку, пряму кишку). У нижніх відділах передньобокової стінки живота пристінкова очеревина утворює складки (plicae) і ямки (fossae). Складку очеревини над зарослою сечовою протокою, що з'єднує в ембріональному періоді зачаток сечового міхура з алантоїсом, називають серединною пупковою складкою (plica umbilicalis mediana). Вона є непарною і з'єднує верхівку сечового міхура з пупком. Ліва та права серединні пупкові складки — складки очеревини над облітерованими пупковими артеріями, що йдуть від бічних стінок сечового міхура до пупка. Ліві та праві бічні пупкові складки — складки очеревини над нижніми надчеревними артеріями. Між зазначеними складками очеревини утворюються ямки: між серединною та присередніми пупковими складками — надміхурові ямки (fossae supravesicales), між присередніми та бічними — присередні пахвинні ямки (fossae inguinales mediales), зовні від бічних пупкових складок розташовані бічні пахвинні ямки (fossae inguinales laterales). Через ці ямки можуть випинатися пахвинні грижі. Потовщена поперечна фасція між цими ямками має назву між'ямкової зв'язки (ligamentum interfoveolare). Коли грижа випинається через присередню ямку, її називають прямою пахвинною, через бічну ямку — косою грижею.
У пахвинній ділянці (regio inguinalis) виділяють пахвинний трикутник (trigonum inguinale), обмежений знизу пахвинною зв'язкою (lig. inguinale), присередньо — зовнішнім краєм прямого м'яза живота, зверху — горизонтальною лінією, проведеною з точки, нанесеної між зовнішньою та середньою третинами пахвинної зв'язки, і зовнішнім краєм прямого м'яза живота.
У межах пахвинного трикутника лежить пахвинний канал (canalis inguinalis), який має два отвори та чотири стінки .
Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) обмежене бічними та присередніми ніжками (crus mediale et crus laterale) апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота, міжніжковими волокнами (librae intercrurales) і поверненою зв'язкою (ligamentum reflexum; мал.).
Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) відповідає бічній пахвинній ямці й обмежене пахвинною зв'язкою (ligamentum inguinale), між'ямковою зв'язкою і бічною пупковою складкою (plica umbilicalis lateralis).
Стінки пахвинного каналу:
— передня стінка каналу утворена апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота (aponeurosis m. obliqui abdominis externi);
— задня стінка — поперечна фасція;
— нижня стінка — пахвинна зв'язка;
— верхня стінка — краї внутрішнього косого та поперекового м'язів живота (mm. obliquus abdominis internus et transversus), які вільно нависають.
У пахвинному каналі проходять:
— у чоловіків сім'яний канатик (funiculus spermaticus), у жінок — кругла зв'язка матки (lig. teres uteri);
— клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) — по передній поверхні сім'яного канатика або круглої зв'язки матки;
— статева гілка статево-стегнового нерва (ramus genitalis n. genitofemorales), яка прориває поперечну фасцію поблизу поверхневого пахвинного кільця і лягає на задню поверхню сім'яного канатика або круглої зв'язки матки.
До складу сім'яного канатика входять сім'явиносна протока (ductus deferentis), яєчкова артерія (a. testicularis) від черевної частини аорти, артерія м'яза — підіймача яєчка, що відходить від нижньої надчеревної артерії (a. epigastrica inferior), артерія сім'явиносної протоки (a. ductus deferentis) — від внутрішньої клубової артерії. Ці артерії супроводжують вени, що виносять кров із яєчка й утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).
Сім'яний канатик утворюється лише після опускання яєчка з черевної порожнини. Від нижнього кінця яєчка, який у плода розташований на задній стінці живота на рівні Lp Ln, тягнеться донизу тяж — провідник яєчка (gubernaculum testis). Починаючи з 4-го місяця внутрішньоутробного життя, яєчко під впливом провідника поступово опускається в калитку й утворює піхвовий відросток очеревини (processus vaginalis peritonei), який є сліпим. Прямуючи в калитку, він отримує на своєму шляху оболонки від усіх шарів стінки живота. Верхня частина піхвового відростка заростає і зв'язок між очеревинною порожниною і серозним мішком яєчка переривається. Залишок піхвового відростка очеревини (vestigium processus vaginalis) входить до складу сім'яного канатика. У разі незарощення піхвового відростка очеревини органи очеревинної порожнини можуть проникати в калитку, утворюючи вроджені пахвинні грижі.
Оболонки сім'яного канатика і яєчка в межах пахвинного каналу:
— поперечна фасція, втягнена в калитку, яку в межах пахвинного каналу та калитки називають внутрішньою сім'яною фасцією (fascia spermatica interna);
— м'яз — підіймач яєчка (m. cremaster), який відходить від внутрішнього косого м'яза живота.
Після виходу з поверхневого пахвинного кільця до оболонок сім'яного канатика яєчка приєднуються:
— фасція м'яза — підіймача яєчка (fascia cremasterica), яка походить із власної фасції зовнішнього косого м'яза живота;
— зовнішня сім'яна фасція (fascia spermatica externa) — аналог поверхневої фасції (fascia superficialis);
— м'ясиста оболонка (tunica dortos), утворена підшкірною жировою клітковиною з м'язовими й еластичними волокнами;
— шкіра.
Простір між верхньою та нижньою стінками пахвинного каналу називають пахвинним проміжком (spatium inguinale). Зазвичай його висота становить 1—3 см. Він може бути округлим, овальним або трикутним.
Кровопостачання передньобокової стінки живота здійснюють поверхневі та глибокі артерії. Поверхневі артерії лежать у підшкірній жировій клітковині. У нижньому відділі живота розташовані поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis), яка прямує до пупка, огинальна артерія клубової кістки, що огинає зазначену судини та прямує до клубового гребеня, зовнішні соромітні артерії (аа. pudendea externae), які йдуть до зовнішніх статевих органів, і пахвинні гілки, розташовані в ділянці, пахвинної складки. Зазначені артерії є гілками стегнової артерії.
У верхніх відділах живота поверхневі артерії, що є передніми гілками міжребрових артерій, мають невеликий калібр.
Глибокими артеріями є верхня і нижня надчеревні артерії та глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda). Верхня надчеревна артерія утворюється від внутрішньої грудної артерії. Прямуючи вниз, вона через груднинно-ребровий трикутник діафрагми проникає в піхву прямого м'яза живота, проходить позаду нього і в ділянці пупка анастомозує з однойменною нижньою артерією. Нижня надчеревна артерія є гілкою зовнішньої клубової артерії. Вона йде вгору між поперечною фасцією спереду і пристінковою очеревиною ззаду, утворюючи бічну пупкову складку, і входить у піхву прямого м'яза живота. По задній поверхні м'яза артерія прямує догори і в ділянці пупка анастомозує з верхньою надчеревною артерією. Нижня надчеревна артерія віддає артерію м'язу — підіймачу яєчка. Глибока огинальна артерія клубової кістки найчастіше є гілкою зовнішньої клубової артерії та паралельно пахвинній зв'язці в клітковині між очеревиною і поперечною фасцією проходить до клубового гребеня.
П'ять нижніх міжребрових артерій, які виникають із грудної частини аорти, йдуть косо зверху вниз і присередньо між внутрішнім косим і поперечним м'язами живота й анастомозують з гілками верхньої надчеревної артерії. Передні гілки чотирьох поперекових артерій (аа. lumbales) також розташовані між зазначеними м'язами і йдуть у поперечному напрямку, паралельно одна одній. Анастомозують вони з гілками нижньої надчеревної артерії (мал.).
Вени передньобокової стінки живота поділяють на поверхневі та глибокі. Поверхневі вени розвинені краще глибоких і утворюють в підшкірній жировій клітковині густу сітку. Вони анастомозують між собою і з глибокими венами. Через грудо-надчеревні вени (w. thoracoepigastricae), які впадають у пахвову вену, і поверхневу надчеревну вену (v. epigastrica superficialis), що вливається в стегнову вену, відбувається сполучення систем верхньої та нижньої порожнистих вен (кава-кавальні анастомози). Вени передньої черевної стінки через пупкові вени (w. paraumbilicales), З— 4 яких розташовано в круглій зв'язці печінки, впадають у ворітну вену, сполучаючи систему останньої із системою порожнистої вени (порто-кавальні анастомози). Глибокі вени передньобокової стінки живота (верхні та нижні надчеревні, міжреброві, поперекові) супроводжують однойменні артерії. Поперекові вени є джерелами формування непарної та півнепарної вен.
Іннервацію передньобокової стінки живота здійснюють гілки шести нижніх міжребрових, а також клубово-підчеревного (n. iliohypogactricus) і клубово-пахвинного (n. ilioinguinalis) нервів, які проходять між внутрішнім косим і поперечним м'язами живота і віддають гілки до всіх шарів черевної стінки. Гілки міжребрових нервів спочатку йдуть паралельно одна до одної, потім вони пронизують піхву прямого м'яза, досягають його задньої поверхні і розгалужуються.
Клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви є гілками поперекового сплетення (plexus lumbalis). Клубово-підчеревний нерв з'являється в товщі передньобокової стінки живота на 2 см вище передньої верхньої клубової ості. Потім він іде косо вниз між внутрішнім косим і поперечним м'язами живота, постачаючи їх гілками, і розгалужується в пахвинній і лобковій ділянках. Клубово-пахвинний нерв лежить у пахвинному каналі паралельно попередньому нерву над пахвинною зв'язкою і виходить під шкіру через поверхневе пахвинне кільце, розгалужуючись у ділянці калитки і великих статевих губ.
Статево-стегновий нерв розділяється на дві гілки. Перша гілка — статева — пронизує задню стінку пахвинного каналу та приєднується до сім'яного канатика, іннервуючи м'яз — підіймач яєчка й оболонки яєчка, друга гілка — стегнова (r. femoralis) — прямує до пахвинної зв'язки, розгалужуючись у поверхневих шарах стегна.
Лімфовідтік відбувається по лімфатичних судинах, які розташовані в поверхневих шарах передньобокової стінки живота і впадають з верхніх відділів у пахвові (nodi lymphatici axillares), з нижніх — у поверхневі пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphatici inguinales superficiales). Глибокі лімфатичні судини з верхніх відділів стінки живота впадають у міжреброві (nodi lymphatici intercostales), надчеревні (nodi lymphatici epigastrici) і середостінні (nodi lymphatici mediastinales) лімфатичні вузли, з нижніх — у клубові (nodi lymphatici inguinales profundi) лімфатичні вузли. Поверх¬неві та глибокі відвідні лімфатичні судини сполучаються між собою.
| 
