Мозговий відділ голови. Скронева ділянка |
Межі. Ця ділянка є парною і відповідає межам розміщення скроневого м'яза. Спереду вона обмежена лобовим відростком виличної кістки, знизу — виличною дугою; згори та ззаду — верхньою скроневою лінією.
Пошарова топографія. У передніх відділах скроневої ділянки шкіра тонша й еластичніша, у задніх — щільніша. Підшкірна жирова клітковина в скроневій ділянці представлена тонким шаром, при цьому описані вище сполучно тканинні перетинки зберігаються лише у верхніх відділах. Поверхнева фасція зазначеної ділянки є продовженням апоневротичного шолома, який спускається донизу ділянки та стоншується. Глибше розташована скронева фасція (fascia temporalis), яка починається згори від верхньої скроневої лінії і частково від лускової частини (pars squamosa) та, наближаючись до виличної дуги, розщеплюється на передній і задній листки. Передній кріпиться до зовнішньої межі цієї дуги, а задній — до внутрішньої. Між ними є простір трикутної форми, виповнений невеликою кількістю жирової клітковини.
Глибше фасції залягає скроневий м'яз (m. temporalis), який виповнює всю скроневу заглибину. Уздовж цього м'яза розташований тонкий шар підфасціальної жирової клітковини, який збільшується нижче від виличної дуги та виличної кістки і переходить у жирове тіло щоки (corpus adiposum buccae).
Скроневий м'яз починається від лускової частини скроневої кістки, продовжується вниз і вперед і коротким сухожилком прикріплюється до вінцевого відростка (processus coronoideus) нижньої щелепи. Цей м'яз виконує жувальну функцію та тягне нижню щелепу догори і назад. За ним розмішується окістя, яке міцно зв'язане з кісткою, особливо в нижніх відділах ділянки.
Під скроневим м'язом розташований тонкий шар жирової клітковини, який сполучається з підскроневою та крило-піднебінною ямками (ff. infratemporalis et pterygopalatina). Глибше м'яких тканин розміщена скронева кістка, а саме її найтонша лускова частина, товщина якої становить близько 2 мм. Через це зовнішня та внутрішня пластинки кістки стоншені й між ними немає губчатки (мал. ).
Кровопостачання скроневої ділянки забезпечують:
• поверхнева скронева артерія, що розташована під шкірою та є кінцевою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa);
• середня скронева артерія (a. temporalis media), що проходить у підшкірній жировій клітковині між двома листками скроневої фасції та є гілкою поверхневої скроневої артерії;
• глибока скронева артерія (a. temporalis profunda), що відходить від верхньощелепної артерії (a. maxillaris) і проходить у товщі скроневого м'яза (мал.).
Зазначені артерії супроводжують однойменні вени.
На внутрішній пластинці лускової частини скроневої кістки розташована середня оболонна артерія (a. meningea media), яка відходить від верхньощелепної артерії та лежить в однойменній борозні (sulcus arteriae meningeae mediae), тому вона часто зазнає ушкоджень у разі травм голови. У скроневій ділянці можливе виникнення гематом трьох видів:
1 — поверхневих — у підшкірному шарі жирової клітковини (ушкодження артеріальних і венозних гілок поверхневої скроневої артерії й однойменної вени);
2 — середніх — у замкнутому міжфасціальному просторі в разі травм середньої скроневої артерії (а. temporalis media);
3 — глибоких — у підфасціальній жировій клітковині, коли ушкодження зазнають гілки глибокої скроневої артерії.
Лімфа від скроневої ділянки відтікає в поверхневі та глибокі лімфатичні вузли привушної слинної залози.
Іннервація. Чутливу іннервацію поверхневих м'яких тканин скроневої ділянки забезпечують вушно-скроневий нерв, який відходить від нижньощелепного нерва — гілки трійчастого нерва, і частково вилично-скроневий, який є гілкою верхньощелепного нерва — другої гілки трійчастого нерва. Рухову іннервацію здійснюють глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi) від нижньощелепного нерва.  Мал. Шари скроневої ділянки:
1 — шкіра; 2 — підшкірна жирова клітковина;
3 — листки скроневої фасції;
4 — міжфасціальний простір;
5 — підфасціальна клітковина;
6 — скроневий м'яз;
7 — окістя;
8 — лускова частина
 Мал. Судинно-нервові утворення скроневої ділянки:
1 — надочноямковий нерв; 2 — сльозовий нерв;
3 — вилично-лицева гілка виличного нерва (г. zygomaticofacialis);
4 — під очноямковий нерв;
5 — щічний нерв (n. buccinatorius);
6 — підборідний нерв (n. mentalis);
7 — верхній підшкірний нерв шиї (n. cutaneus colli superior);
8 — великий вушний нерв (n. auricularis magnus);
9 — шийна гілка лицевого нерва (г. colli n. facialis);
10 — крайова гілка лицевого нерва (r. marginalis п. facialis);
11 — щічні гілки лицевого нерва (гг. buccales п. facialis);
12 — стовбур лицевого нерва;
13 — вушно-скроневий нерв;
14 — виличні гілки лицевого нерва (rr. zygomatici п. facialis);
15 — скроневі гілки лицевого нерва;
16 — вилично-скроневі гілки виличного нерва
|
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
