Межі. Підпід'язикова ділянка обмежена зверху лінією, що проходить по верхньому краю тіла та великих рогів під'язикової кістки, збоку — передніми краями груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Ділянка має форму трикутника, висота якого (серединна лінія шиї) ділить його на два симетричні трикутники. По серединній лінії шиї розташоване підвищення, утворене гортанню, трахеєю, щитоподібною залозою, глоткою та стравоходом.
Пошарова топографія. Шкіра ділянки тонка, рухома, еластична. За підшкірною жировою клітковиною розташована поверхнева фасція шиї з підшкірним м 'язом. Між поверхневою і власною фасціями шиї лежать численні поверхневі вени, у тому числі передня яремна вена та присередня вена шиї, а також її нерви.
Глибше залягає лопатково-ключичний апоневроз шиї (третя фасція шиї), який утворює піхву м'язів, розташованих нижче під'язикової кістки: груднинно-під'язикового, лопатково-під'язикового, груднинно-щитоподібного, щитоподібно-під'язикового. Два останні м'язи залягають глибше.
Під м'язами проходить пристінковий листок внутрішньошийної фасції і описаний вище переднутрощевий простір (spatium previscerale). Він містить венозне сплетення (plexus thyroideus impar), з якого починаються вени перешийка щитоподібної залози. Іноді (близько 10 % випадків) у цьому самому місці залягає артерія перешийка щитоподібної залози, що відходить від дуги аорти або плечо-головного стовбура. Нутрощевий листок внутрішньошийної фасції вкриває внутрішні органи цієї ділянки.
|