Ділянки шиї. Надпід'язикова ділянка |
Межами надпід'язикової ділянки зверху є нижній край нижньої щелепи та лінія, що з'єднує її із соскоподібним відростком, знизу — лінія, проведена через тіло та великі роги під'язикової кістки, збоку — передні краї груднинно-ключично-соскоподіб-ного м'яза. У цій ділянці виділяють три трикутники: непарний підпідборідний — між передніми черевцями двочеревцевих м'язів і тілом під'язикової кістки, парний піднижньощелепний (trigonum submandibular), сторонами якого є два черевця двоче-ревцевого м'яза і нижній край нижньої щелепи, та язиковий (Пирогова) трикутник мал. У ділянці піднижньощелепного трикутника залягає піднижньощелепна слинна залоза.
Пошарова топографія. Шкіра ділянки тонка, еластична. Поверхнева фасція містить підшкірний м'яз шиї.
Між листками поверхневої та власної фасцій шиї, під нижнім краєм нижньої щелепи, розташовано кілька лімфатичних вузлів. У цьому самому місці проходять шийні гілки лицевого нерва (ramus colli n. facialis).
Власна фасція шиї утворює мішок для піднижньощелепної залози. На рівні нижньої щелепи вона ущільнюється і віддає вглиб перегородку, яка відділяє ложе піднижньощелепної залози від ложа привушної. Власна фасція шиї вкриває переднє черевце двоче-ревцевого м'яза, щелепно-під'язиковий м'яз, лімфатичні вузли (nodi lymphatici submentales), які лежать у підпідборідному трикутнику, а також розташовані в його ділянці підборідно-під'язикові (m. geniohyoidei) і підборідно-язикові (m. genioglossi) м'язи.
Піднижньощелепна слинна залоза (glandula submandibularis) має яйцеподібну форму і виповнює майже весь піднижньощелепний трикутник. Сукупність тканин, які оточують залозу, називають ложем піднижньощелепної залози. Одним з його елементів є капсула залози, утворена роздвоєним листком власної фасції шиї. Зовнішній та внутрішній листки фасції кріпляться відповідно до переднього краю нижньої щелепи та до її косої лінії (linea obliqua). Таким чином, верхній край залози прилягає до окістя нижньої щелепи. Капсула ніде не фіксує зазначену залозу і не дає перетинок в її товщу.
Між залозою і її капсулою розташована пухка клітковина, в якій досить часто містяться лімфатичні вузли.
На протязі протоки залози ця клітковина може з'єднуватися з клітковиною дна ротової порожнини. Вивідна протока залози (ductus submandibularis) починається в передньоверхньому її відділі і зразу ж проходить у щілину між щелепно-під'язиковим і під'язиково-язиковими м'язами, прямуючи під слизову оболонку дна ротової порожнини. У цю саму щілину, дещо вище протоки, йде язиковий нерв, нижче протоки містяться під'язиковий нерв і язикова вена.
У ложі піднижньощелепної залози проходить лицева артерія, що прилягає до її внутрішньої поверхні. З її зовнішньою поверхнею часто стикається однойменна вена, яка, перегинаючись через край нижньої щелепи, йде під капсулу залози в напрямку внутрішньої яремної вени. Біля переднього краю жувального м'яза, вийшовши з ложа піднижньощелепної залози, лицева артерія перегинається через край нижньої щелепи та проходить у присередні відділи лиця.
Глибокий відділ надпід'язикової ділянки утворений кількома м'язами, вкритими власною фасцією шиї.
Найбільш медіально розташований щелепно-під'язиковий м'яз, який, зростаючись по присередньому краю з таким самим м'язом протилежного боку, утворює діафрагму ротової порожнини (diaphragma oris). Задній край щелепно-під'язикового м'яза натягнутий між заднім краєм тіла під'язикової кістки та заднім відділом косої лінії нижньої щелепи. До тіла під'язикової кістки кріпиться перетинка, що розділяє переднє та заднє черевця двочеревцевого м'яза. Поблизу перетинки заднє черевце охоплює шило-під'язиковий м'яз, який починається від шилоподібного відростка скроневої кістки та кріпиться до великого рогу під'язикової кістки.
Від тіла та рогів під'язикової кістки в товщу язика віялоподібно прямує розташований глибше під'язиково-язиковий м'яз.
Топографічно важливим утворенням зазначеної ділянки є язиковий (Пирогова) трикутник, обмежений сухожилковою перетинкою двочеревцевого м'яза, заднім краєм щелепно-під'язикового м'яза та під'язиковим нервом. Дном трикутника є під'язиково-язиковий м'яз. У межах цього трикутника технічно можливими є оголення та перев'язування язикової артерії, що лежить під зазначеним м'язом. Над під'язиково-язиковим м'язом проходить язикова вена. Крім описаних утворень у межах надпід'язикової ділянки проходить досередини від шило-під'язикового і двочеревцевого м'язів зовнішня сонна артерія. Досередини від неї розташовані шило-язиковий (m. styloglossus) і шило-глотковий (m. stylopharyngeus) м'язи, між якими в напрямку до глотки та кореня язика проходить язиково-глотковий нерв (n. glossopharyngeus). Ці м'язи разом із шило-під'язиковим м'язом утворюють анатомічний "букет", який розходиться від шилоподібного відростка.
 |
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
