Cіднична ділянка |
Межі. Верхня межа ділянки проходить через клубовий гребінь, нижня — через сідничну складку, внутрішня — через бічний край крижової та куприкової кісток, зовнішня — по лінії, проведеній від передньої верхньої клубової ості до великого вертлюга стегнової кістки.
Зовнішні орієнтири. Найпомітнішими кістковими орієнтирами сідничної ділянки є верхня задня клубова ость, сідничий горб і великий вертлюг стегнової кістки. Пошарова топографія. Шкіра сідничної ділянки товста, має багато сальних залоз і за допомогою сполучнотканинних перетинок з'єднується з підлеглою фасцією. Добре виражена підшкірна жирова клітковина має два шари: поверхневий і глибокий. Глибокий шар має назву "поперечно-сіднична жирова маса" (massa adiposa lumboglutealis), оскільки у верхньому відділі ділянки переходить у клітковину поперекової ділянки. У підшкірній жировій клітковині стегнової ділянки розташовані розгалуження сідничноі артерії та верхніх, середніх і нижніх нервів сідниці (пп. clunium superiores, medii, inferiores). Власна фасція є щільною сполучнотканинною пластинкою. Продовжуючись угору, вона переходить у грудо-поперекову фасцію, внизу — в широку фасцію стегна (fascia lata). Фасція охоплює великий сідничний м'яз і завдяки перетинкам ділить його на окремі м'язові пучки, що сприяє обмеженню нагнійних процесів (інфільтрат, абсцес). Поверхневий м'язовий шар стегна — великий сідничний м'яз (m. gluteus maximus) — починається від крижової кістки та присередньої поверхні клубового гребеня, йде назовні, вниз і кріпиться до сідничної горбистості (tuberositas glutea) стегнової кістки. Поверхневий міжм'язовий клітковинний простір — широкий пласт пухкої клітковини, розташований між фасціями поверхневого та середнього шарів м'язів. У ньому містяться основні судиннонервові пучки сідничної ділянки. Нагнійні процеси, що розвиваються в цьому просторі, поширюються за ходом судин і нервів (через над- і підгрушоподібні отвори — в бічний клітковинний простір таза, за ходом сідничого нерва — в міжм'язовий простір задньої ділянки стегна, по поверхні м'язів — у ділянку затульного отвору та кульшового суглоба). Середній м'язовий шар. Середній сідничний м'яз (m. gluteus medius) виступає з-під верхнього краю великого сідничного м'яза та йде до зовнішньої поверхні великого вертлюга стегнової кістки. Біля нижнього краю середнього сідничного м'яза розташований грушоподібний м'яз (m. piriformis), який проходить у горизонтальному напрямку від передньої поверхні крижової кістки через великий сідничий отвір (foramen ischiadicum major) до верхівки великого вертлюга стегнової кістки. Між м'язом і краями отвору утворюються дві щілини: над- і підгрушоподібні отвори, через які проходять основні судини ділянки. Біля нижнього краю грушоподібного м'яза розташований сухожилок внутрішнього затульного м'яза (m. obturatorius internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м'яза (починається від сідничої ості (spina ischiadica), нижче — волокна нижнього близнюкового м'яза (починається від сідничого горба). Волокна внутрішнього затульного м'яза починаються від внутрішніх поверхонь тазової кістки та затульної перегородки, конвертують назовні і переходять у сухожилок, який через малий сідничий отвір виходить у сідничну ділянку, прикріплюючись до вертлюгової ямки (fossa trochanterica) стегнової кістки. Біля нижнього краю нижнього близнюкового м'яза лежить квадратний м'яз стегна (m. quadratus femoris), який починається від сідничого горба та прикріплюється до міжвертлюгового гребеня.  У глибокому м'язовому шарі розташований зовнішній затульний м'яз (m. obturatorius externus). Він починається на зовнішній поверхні затульної перегородки, огинає знизу кульшовий суглоб і фіксується до вертлюгової ямки. Вище цього м'яза лежить малий сідничний м'яз (m. gluteus minimus), який починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки та прикріплюється до передньої поверхні великого вертлюга стегнової кістки. Малий і середній сідничні м'язи розташовані в загальному замкненому кістково-фіброзному клітковинному просторі, що сприяє обмеженню нагнійних процесів і гематом.
Такий потужний м'язовий шар утруднює виконання хірургічних втручань у сідничній ділянці через велику глибину рани та сильну кровотечу.
Кровопостачання та іннервація. Судини та нерви сідничної ділянки виходять з порожнини малого таза через над- і підгрушоподібні отвори. Через надгрушоподібний отвір проходить верхній сідничний судинно-нервовий пучок, через підгрушо-подібний — нижній, а також внутрішні соромітні судини, соромітний, сідничий і задній шкірний нерви стегна. Для визначення проекції розташування великих судин сідничної ділянки останню ділять на квадранти. З цією метою вертикальну лінію проводять посередині відстані між сідничим горбом і великим вертлюгом стегнової кістки, а горизонтальну — через верхівку останнього. Безпечною ділянкою для внутрішньом'язових ін'єкцій є верхньозовнішній квадрант сідничної ділянки. Верхня сіднична артерія (a. glutea superior) дуже коротка, але має більший діаметр, ніж нижня. Біля верхнього краю великої сідничої вирізки (incisura ischiadica major) за допомогою фасції вона прикріплена до сідничої кістки, а її гілки оточені венозним сплетенням. Артерія віддає поверхневу та глибоку гілки, які постачають кров'ю великий, середній і малий сідничні м'язи, а також інші м'язи середнього та глибокого шарів ділянки. Глибока гілка з'єднується з гілками нижньої сідничної артерії (a. glutea inferior). Оскільки верхня сіднична артерія фіксована фасціальною піхвою до краю сідничого отвору, вона ушкоджується при переломі кісток таза в цьому місці. При пораненні вона зяє і, скорочуючися, переміщується в бічний клітковинний простір малого таза. Кровотеча відбувається в клітковинні простори сідничної ділянки таза з утворенням гематом значного об'єму (1,5—2 л). Через великий шар м'язів сідничної ділянки кровотечу з цієї артерії спинити дуже складно і доводиться перев'язувати внутрішню клубову артерію або задній стовбур. Верхній сідничний нерв (n. gluteus superior), розташований ззовні від судини, проходить між середнім і малим сідничними м'язами й іннервує тканини сідничної ділянки. Нижня сіднична артерія значно меншого діаметра, ніж верхня, оточена гілками однойменної вени та нижнього сідничного нерва. Ззовні від нижнього сідничного судинно-нервового пучка розташований сідничий нерв, а досередини від нього — соромітні артерія, вена та нерв. Гілки нижньої сідничної артерії та нижнього сідничного нерва проникають у товщу великого сідничного м'яза. Внутрішні соромітні артерія та вена, а також соромітний нерв виходять з малого таза через підгрушоподібний отвір біля його внутрішнього краю і, обігнувши крижово-остьову зв'язку (lig. sacrospinal), через малий сідничий отвір знову проникають у таз. Біля зовнішньої стінки сідничо-прямокишкової ямки, утвореної внутрішнім затульним м'язом і його фасцією, соромітний судинно-нервовий пучок проходить у соромітному каналі, сформованому дуплікатурою фасції внутрішнього затульного м'яза. Сідничий нерв (n. ischiadicus) проектують посередині відстані між сідничим горбом і великим вертлюгом. У підгрушоподібному отворі нерв лежить найбільш латерально. Досередини від нього проходять задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior) і супутня артерія сідничого нерва (a. comitans nervi ischiadici). Сідничий нерв біля нижнього краю великого сідничного м'яза вкритий лише листком широкої фасції стегна і лежить поверхнево.
Лімфовідтік. Розрізняють поверхневу та глибоку сітки лімфатичних судин сідничної ділянки, що з'єднані між собою множинними анастомозами. Поверхневі збирають лімфу шкіри та підшірної жирової клітковини, глибокі — м'язів, фасцій, кісток. Лімфовузлами першого порядку для поверхневих лімфатичних судин є поверхневі пахвинні. Глибокі лімфатичні судини, розташовані за ходом основних кровоносних судин сідничної ділянки, спрямовують лімфу в пристінкові лімфатичні вузли таза. |
|
|
 Ваше життя як ветерана відзначено мужністю, самопожертвою та відданістю служінню своїй країні. Але за доблестю можуть ховатися й тіні — внутрішні битви, невидимі шрами і, як наслідок, боротьба із залежністю та психологічними проблемами. Ти не один. У реабілітаційному центрі Міжнародної Антинаркотичної Асоціації ми... Читать далее... |
| Хід очеревини 1 — діафрагма; 2 — підшлункова залоза; 3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки; 4 — поперечна ободова кишка; 5 — петлі тонкої кишки; 6 — прямокишково-маткова заглибина; 7 — пряма кишка; 8 — сечовий міхур; 9 — міхурово-маткова заглибина; 10 — матка; 11 — задні два листки..... |
| Схема кровообігу а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна..... |
