02:01 Анатомія верхньої кінцівки |
Будова верхньої та нижньої кінцівок порад із загальними рисами має значні відмінності. Так, ланцюгом, який зв'язує кінцівки з тулубом, слугують широкі кістки, що утворюють в одному випадку пояс верхньої кінцівки, в другому — пояс нижньої кінцівки. Пояс верхньої кінцівки — це лопатка, ключиця та дзьобоподібний відросток лопатки, поясі нижньої — клубова, сіднича та лобкова кістки, які зливаються в одну кульшову (os coxae), а також крижова і куприкова кістки.
Існує спільний тип скелета вільних верхньої та нижньої кінцівок: проксимальний відділ — плечова, стегнова кістки; середній відділ — променева та ліктьова, малогомілкова і великогомілкова кістки; дистальний відділ — зап'ясткові, п'ясткові та кістки пальців, заплеснові, плеснові та кістки пальців. Будова судинної системи взагалі однакова для обох кінцівок і відповідає законам, сформульованим П.Ф. Лєсгафтом: 1) великі кровоносні судини містяться на увігнутих поверхнях тіла;
2) в ділянках, де є одна кістка, проходить одна велика судина, яка роздвоюється там, де розташовані дві кістки;
3) в ділянках суглобів судини утворюють обхідні сітки;
4) судини прямують до тканин і органів найкоротшим шляхом.
Відмінності в будові кінцівок зумовлені філогенезом і поступовими змінами морфології верхньої кінцівки в зв'язку з її функцією. Верхня кінцівка у людини перестала виконувати функції опори та пересування, а "пристосувалася" до виконання складніших операцій: захоплювання, утримування, дотику, жестикуляції тощо. Тому до складу пояса верхньої кінцівки входять невеликі тонкі кістки. Плечовий суглоб, який з'єднує вільну верхню кінцівку, є типовим кулястим зчленуванням і характеризується рухомістю в трьох основних осях (фронтальній, сагітальній і вертикальній), а також здатністю виконувати обертальні рухи. Пояс нижньої кінцівки утворений парною тазовою та крижовою кістками, які виконують функцію руху й опори та утримують масу всієї частини тіла, розташованої вище. Загальна рухомість кісток таза дуже невелика (4—10°). Зап'ясткові кістки дрібні, розташовані в два ряди, до складу кожного з них входять чотири кістки. П'ясток утворюють п'ять тонких трубчастих кісток. Фаланги пальців є подовженими, І палець протиставлений іншим пальцям. Заплесно ноги утворюють короткі, великі кістки. П'яткова кістка витягнута і стовщена на задньому кінці у вигляді п'яткового горба, кістки плесна та фаланги пальців стопи короткі і невеликі. На верхній кінцівці розвинулися м'язи-привертачі (квадратний м'яз — привертач; m. pronator quadratus, круглий м'яз — привертач; m. pronator teres), м'язи-відвертачі, а також протиставні м'язи великого пальця (m. opponens pollicis) і мізинця (т. opponens digiti minimi). Верхня кінцівка містить у своєму складі пояс верхньої кінцівки та вільну верхню кінцівку. У поясі верхньої кінцівки виділяють чотири ділянки: підключичну, дельтоподібну, лопаткову та пахвову. Вільна верхня кінцівка містить передній і задній відділи плеча, ліктя, передпліччя, зап'ястка, п'ястка і пальців. Відповідно до зазначених відділів розрізняють основні зчленування вільної верхньої кінцівки — плечовий, ліктьовий і променево-зап'ястковий суглоби. Кровопостачання верхньої кінцівки здійснює підключична артерія. Венозна кров відтікає в підключичну вену. Лімфовідтік відбувається в основному в пахвові лімфатичні вузли (nodi limphoidei axillares). Іннервація — з плечового сплетення (plexus brachialis). |
|
|
