17:43
Термінологія
Агонія (гр. agonia — боротьба) — один із етапів вмирання з ознаками порушень компенсаторно-пристосувальних процесів організму.

Алопеція (гр. аіорекіа) — постійна або тимчасова відсутність волосся у зв'язку з його випадінням.

Амелія (а + гр. melos — частина тіла, кінцівка) — спадкова відсутність кінцівок.

Аненцефалія (гр. an—заперечення, enkephalon —головний мозок) — природжена часткова або повна відсутність головного мозку.

АутолЬ (гр. auto — сам; lysis — розпад) — розпад (розчинення) клітин та тканин організму під впливом гідролітичних ферментів лізосом.

Аутопсія, секція (гр. auto — сам, opso, opsis — око, зір; лат. sectio — розрь, розтин) —розтин трупа з послідовним вийманням, препаруванням та вивченням органів і тканин з метою встановлення причин смерті та характеру патологічних змін в організмі.

Біопсія (гр. bios — життя та opso, opsis — око, зір) — мікроскопічне дослідження прижиттєво взятих кусочків тканини та внутрішніх органів з метою морфологічної діагностики;

— біопсія аспіраційна: взяття для гістологічного дослідження вмісту порожнин шляхом аспірації за допомогою медичного шприца або спеціальним інструментом (аспіратором);

біопсія інцизійна (лат. incisio — вирізування): взяття для дослідження кусочка тканини шляхом його вирізування;

біопсія відкрита (інтраопераційна): інцизійна біопсія, якій - передує попередній розріз поверхнево розташованих тканин;

біопсія прицільна: виконується під час ендоскопічного дослідження з використанням спеціальних інструментів та приладів (фіброгастроскопа, бронхоскопа та ін.);

біопсія пункційна: виконується шляхом проколу органа;

біопсія ексфоліативна (лат. folio — листок): виконується шляхом змивів або вишкрібання порожнин, у тому числі і внутрішніх органів.
 
Беклара (P.Beclard) ядро — ядро осифікації в нижньому епіфізі стегневої кістки, що з'являється на 9-му місяці та у другій половині 10-го місяця внутрішньоутробного розвитку плоду (діаметром 0,3- 0,9 мм).

Задубіння (застигання) трупа (лат. rigos mortis — обійми смерті) — одна з пізніх (абсолютних) ознак смерті, що характеризується поступово виникаючою ригідністю соматичних та гладких м'язів тіла.

Евісцерація (лат. eviscero — виймання внутрішніх органів) — виймання внутрішніх органів при розтині.

Екстирпація (лат. extirpo — викорінювати) —повне видалення хірургічним шляхом внутрішнього органу.

Ексцизія (лат. excisio — вирізування) — видалення хірургічним шляхом патологічно змінених тканин.

Ектазія (гр. ektasis — розширення) — стійке розширення порожнини внутрішнього органу.

Імбібіція (лат. іт - bebere — всмоктувати, поглинати) — процес всмоктування рідини ущільненими тілами.

Ішіопагус (лат. ischio — таз; pagerе — забивати, заганяти) — вада розвитку організму, при якій близнюки зростаються у тазовому відділі.

Конституція (лат. constitutio — організація, становлення) — сукупність генетично зумовлених морфологічних та функціональних ознак людини.

Летальність (гр. latus — смерть, letalis — смертельний) — статистичний показник: співвідношення (в %) числа померлих від даного захворювання до загального числа хворих за певний проміжок часу.

Макромелія (гр. melos— частина тіла, кінцівка) —зменшення розмірів кінцівок спадкового характеру.

Макроскопія (лат. macros — великий; skopia — спостерігати) — метод вивчення біологічних об'єктів шляхом зовнішнього огляду, без застосування оптичних приладів.

Мікрофтальм (гр. ophtalmos — око) — зменшення розмірів очного яблука спадкового характеру.

Мікроцефалія (гр. kephalc — голова) — зменшення розмірів головного мозку то черепа спадкового характеру.

Літопедіон (гр. lithos—камінь, paedion—маленька дитина) — плід, що загинув у період черевної вагітності і в тканинах якого в подальшому відклались солі вуглецевої кислоти (вапно).

Новонароджена дитина — дитина з моменту народження до 28 дня життя включно; у судово-медичній практиці це дитина до З діб включно.

Номенклатура (лат. потеп — ім'я назва; colare — називати) — система найменувань, сукупність термінів, назв, що вживаються в тій чи іншій дисципліні, галузі знань (гістологічна номенклатура, анатомічна номенклатура).

Патологічна анатомія — медико-біологічна наука, що вивчає структурні основи патологічних процесів і захворювань, причини та механізми їх розвитку;
— медична спеціальність, що здійснює прижиттєву морфологічну діагностику захворювань, контроль за ходом лікування, а також вивчає механізми розвитку ускладнень та причини смерті, проводить аналіз помилок клінічної діагностики;
— навчальна дисципліна, що вивчає матеріальний субстрат захворювань.

Прозектор (лат. prosecto — розтинати, розсікати) — лікар, який проводить розтин.

Смертність — демографічний показник, що характеризує зміни кількості населення внаслідок смерті;
— смертність антенатальна, смерть життєздатних плодів до початку пологової діяльності;
— смертність інтранатальна: смерть життєздатних плодів під час пологів;
— смертність дитяча рання (неонатальна — смертність новонароджених): смерть упродовж першого місяця життя;
— смертність материнська: смерть жінок після 28 тижня вагітності, а також в період пологів або в післяпологовому періоді;
— смертність перинатальна:
а) анте-, інтра- та постнатальна смертність разом взяті;
б) смертність в період, починаючи з 29 тижня антенатального розвитку плода до 7 дня включно після народження.

Статура (лат, habitus — будова тіла) — сукупність особливостей будови, форми, величини та співвідношення різних частин тіла людини;
— статура астенічна: характерним є високий зріст, довгі кінцівки, вузьке огруддя, незначна кількість підшкірної жирової клітковини;
— статура атлетична: характерним є добре розвинутий скелет та м'язи, широкий плечовий пояс, незначний розвиток підшкірної жирової клітковини;
— статура диспластична: характерним є непропорційність розмірів окремих частин тіла;
— статура пікнічна (гр. piknos — щільний, міцний): характерним є невисокий зріст, великих розмірів голова, короткі кінцівки та шия, схильність до надмірного розвитку підшкірної жирової клітковини.

Танатогенез (гр. thanatos — смерть, genesis — розвиток) — в основі своїй має вивчення механізму смерті, а також динаміки змін в організмі в процесі вмирання.

Танатологія (гр. thanatos — смерть, logos — вчення, наука) — вчення про закономірності розвитку процесу вмирання організму та про зміни, що виникають при цьому.

Трупні зміни — загальна назва морфологічних змін, що наступають у організмі після біологічної смерті.

Трупні плями — одна із ранніх (абсолютних) ознак смерті, розвиток якої пов'язаний з перерозподілом крові (трупні гіпостази) або виходом її в навколосудинний простір (трупна імбібіція).

Ятрогенія (гр. iatros — лікар, genesis — виникаючий) — захворюванняя, патологічні процеси, стани, незвичайні реакції, виникненя яких однозначно зумовлено медичною дією у ході обстеження, лікування хворих, виконання діагностичних або профілактичних процедур.
Категорія: Термінологія патологічної анатомії | Переглядів: 1993 | Додав: anatomia | Теги: Термінологія патологічної анатомії, Термінологія, анатомія людини, Патологічна анатомія | Рейтинг: 0.0/0

Топографічна анатомія

Пальці стопиПальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчаст.....

Топографічна анатомія

ПідошваПідошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвин.....

Топографічна анатомія

Тил стопиТил стопи
Пошарова топографія. Шкіра цієї ділянки тонка, рухома. її легко ушкодити (потертості, садна тощо). Підшкірна жирова клітковина пухка, слабко виражена, в ній може скупчуватися набрякова рідина. Поверхнева фасція оточує в підшкірній жировій клітковині тильну венозну сітку стопи (rete.....

close