Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...
17:43 Термінологія |
Агонія (гр. agonia — боротьба) — один із етапів вмирання з ознаками порушень компенсаторно-пристосувальних процесів організму.
Алопеція (гр. аіорекіа) — постійна або тимчасова відсутність волосся у зв'язку з його випадінням. Амелія (а + гр. melos — частина тіла, кінцівка) — спадкова відсутність кінцівок. Аненцефалія (гр. an—заперечення, enkephalon —головний мозок) — природжена часткова або повна відсутність головного мозку. АутолЬ (гр. auto — сам; lysis — розпад) — розпад (розчинення) клітин та тканин організму під впливом гідролітичних ферментів лізосом. Аутопсія, секція (гр. auto — сам, opso, opsis — око, зір; лат. sectio — розрь, розтин) —розтин трупа з послідовним вийманням, препаруванням та вивченням органів і тканин з метою встановлення причин смерті та характеру патологічних змін в організмі. Біопсія (гр. bios — життя та opso, opsis — око, зір) — мікроскопічне дослідження прижиттєво взятих кусочків тканини та внутрішніх органів з метою морфологічної діагностики; — біопсія аспіраційна: взяття для гістологічного дослідження вмісту порожнин шляхом аспірації за допомогою медичного шприца або спеціальним інструментом (аспіратором); — біопсія інцизійна (лат. incisio — вирізування): взяття для дослідження кусочка тканини шляхом його вирізування; — біопсія відкрита (інтраопераційна): інцизійна біопсія, якій - передує попередній розріз поверхнево розташованих тканин; — біопсія прицільна: виконується під час ендоскопічного дослідження з використанням спеціальних інструментів та приладів (фіброгастроскопа, бронхоскопа та ін.); — біопсія пункційна: виконується шляхом проколу органа; — біопсія ексфоліативна (лат. folio — листок): виконується шляхом змивів або вишкрібання порожнин, у тому числі і внутрішніх органів. Беклара (P.Beclard) ядро — ядро осифікації в нижньому епіфізі стегневої кістки, що з'являється на 9-му місяці та у другій половині 10-го місяця внутрішньоутробного розвитку плоду (діаметром 0,3- 0,9 мм).
Задубіння (застигання) трупа (лат. rigos mortis — обійми смерті) — одна з пізніх (абсолютних) ознак смерті, що характеризується поступово виникаючою ригідністю соматичних та гладких м'язів тіла. Евісцерація (лат. eviscero — виймання внутрішніх органів) — виймання внутрішніх органів при розтині. Екстирпація (лат. extirpo — викорінювати) —повне видалення хірургічним шляхом внутрішнього органу. Ексцизія (лат. excisio — вирізування) — видалення хірургічним шляхом патологічно змінених тканин. Ектазія (гр. ektasis — розширення) — стійке розширення порожнини внутрішнього органу. Імбібіція (лат. іт - bebere — всмоктувати, поглинати) — процес всмоктування рідини ущільненими тілами. Ішіопагус (лат. ischio — таз; pagerе — забивати, заганяти) — вада розвитку організму, при якій близнюки зростаються у тазовому відділі. Конституція (лат. constitutio — організація, становлення) — сукупність генетично зумовлених морфологічних та функціональних ознак людини. Летальність (гр. latus — смерть, letalis — смертельний) — статистичний показник: співвідношення (в %) числа померлих від даного захворювання до загального числа хворих за певний проміжок часу. Макромелія (гр. melos— частина тіла, кінцівка) —зменшення розмірів кінцівок спадкового характеру. Макроскопія (лат. macros — великий; skopia — спостерігати) — метод вивчення біологічних об'єктів шляхом зовнішнього огляду, без застосування оптичних приладів. Мікрофтальм (гр. ophtalmos — око) — зменшення розмірів очного яблука спадкового характеру. Мікроцефалія (гр. kephalc — голова) — зменшення розмірів головного мозку то черепа спадкового характеру. Літопедіон (гр. lithos—камінь, paedion—маленька дитина) — плід, що загинув у період черевної вагітності і в тканинах якого в подальшому відклались солі вуглецевої кислоти (вапно). Новонароджена дитина — дитина з моменту народження до 28 дня життя включно; у судово-медичній практиці це дитина до З діб включно. Номенклатура (лат. потеп — ім'я назва; colare — називати) — система найменувань, сукупність термінів, назв, що вживаються в тій чи іншій дисципліні, галузі знань (гістологічна номенклатура, анатомічна номенклатура). Патологічна анатомія — медико-біологічна наука, що вивчає структурні основи патологічних процесів і захворювань, причини та механізми їх розвитку; — медична спеціальність, що здійснює прижиттєву морфологічну діагностику захворювань, контроль за ходом лікування, а також вивчає механізми розвитку ускладнень та причини смерті, проводить аналіз помилок клінічної діагностики; — навчальна дисципліна, що вивчає матеріальний субстрат захворювань. Прозектор (лат. prosecto — розтинати, розсікати) — лікар, який проводить розтин. Смертність — демографічний показник, що характеризує зміни кількості населення внаслідок смерті; — смертність антенатальна, смерть життєздатних плодів до початку пологової діяльності; — смертність інтранатальна: смерть життєздатних плодів під час пологів; — смертність дитяча рання (неонатальна — смертність новонароджених): смерть упродовж першого місяця життя; — смертність материнська: смерть жінок після 28 тижня вагітності, а також в період пологів або в післяпологовому періоді; — смертність перинатальна: а) анте-, інтра- та постнатальна смертність разом взяті;
б) смертність в період, починаючи з 29 тижня антенатального розвитку плода до 7 дня включно після народження.
Статура (лат, habitus — будова тіла) — сукупність особливостей будови, форми, величини та співвідношення різних частин тіла людини; — статура астенічна: характерним є високий зріст, довгі кінцівки, вузьке огруддя, незначна кількість підшкірної жирової клітковини;
— статура атлетична: характерним є добре розвинутий скелет та м'язи, широкий плечовий пояс, незначний розвиток підшкірної жирової клітковини; — статура диспластична: характерним є непропорційність розмірів окремих частин тіла; — статура пікнічна (гр. piknos — щільний, міцний): характерним є невисокий зріст, великих розмірів голова, короткі кінцівки та шия, схильність до надмірного розвитку підшкірної жирової клітковини. Танатогенез (гр. thanatos — смерть, genesis — розвиток) — в основі своїй має вивчення механізму смерті, а також динаміки змін в організмі в процесі вмирання. Танатологія (гр. thanatos — смерть, logos — вчення, наука) — вчення про закономірності розвитку процесу вмирання організму та про зміни, що виникають при цьому. Трупні зміни — загальна назва морфологічних змін, що наступають у організмі після біологічної смерті. Трупні плями — одна із ранніх (абсолютних) ознак смерті, розвиток якої пов'язаний з перерозподілом крові (трупні гіпостази) або виходом її в навколосудинний простір (трупна імбібіція). Ятрогенія (гр. iatros — лікар, genesis — виникаючий) — захворюванняя, патологічні процеси, стани, незвичайні реакції, виникненя яких однозначно зумовлено медичною дією у ході обстеження, лікування хворих, виконання діагностичних або профілактичних процедур. |
|
|
 |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки
 Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі... |
Розділ: | Категорія: Топографічна анатомія нижньої кінцівки