17:40 Форма ядер і їх кількість |
Зміни форми ядра - істотний діагностична ознака: деформація ядер цитоплазматичними включеннями при дистрофічних процесах, поліморфізм ядер при запаленні (гранулематоз) і пухлинному рості (клітинний атипизм).
Форма ядра може змінюватися також у зв'язку з утворенням множинних випинанні ядра в цитоплазму (рис. 3), що обумовлено збільшенням ядерної поверхні і свідчить про синтетичної активності ядра щодо нуклеїнових кислот і білка. Зміни кількості ядер в клітині можуть бути представлені багатоядерністю, появою «супутника ядра» і без'ядерності. Багатоядерність можлива при злитті клітин. Такі, наприклад, гігантські багатоядерні клітини чужорідних тіл і Пирогова - Лангханса, які утворюються при злитті епітеліоїдних клітин. Але можливе утворення багатоядерних клітин і при порушеннях мітозу - розподіл ядра без подальшого поділу цитоплазми, що спостерігається після опромінення або введення цитостатиків, а також при злоякісному рості. «Супутниками ядра», каріомерамі (маленькими ядрами), називають дрібні подібні ядру освіти з відповідною структурою і власної оболонкою, які розташовані в цитоплазмі близько незміненого ядра. Причиною їх утворення вважають хромосомні мутації. Такі каріомери в клітинах злоякісної пухлини при наявності великої кількості фігур патологічних мітозів. Без'ядерності щодо функціональної оцінки клітини неоднозначна. Відомі без'ядерні клітинні структури, які є цілком життєздатними (еритроцити, тромбоцити). При патологічних станах можна спостерігати життєздатність частин цитоплазми, відокремлених від клітини. Але без'ядерності може свідчити і про загибель ядра, яка проявляється каріопікнозом, каріорексисом (рис. 4) і каріолізисом (див. Некроз).  |
|
|
