Анатомія людини - Основи антропометрії
Основи антропометрії

Скелет разом з м'язами і шкірою дає чітке уявлення про загальні розміри, форму та пропорції тіла. Багато виступів окремих кісток і заглиблень між ними, які легко визначити під шкірою (орієнтири під час огляду, зовнішні орієнтири), і є антропометричними точками (мал. 131) під час вимірювання тіла та його частин.
 
Антропометричні вимірювання дуже важливі для визначення конституціональних типів, вивчення динаміки фізичного розвитку дітей, їхнього жувально-мовного апарату.

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ТОЧКИ
 
Верхньотім'яна, або верхівкова, точка (vertex — v) — розташована найвище точка на тім'ї при положенні тіла і голови в певній позиції.
 
Міжбрівна точка, або глабела (glabella — g) — точка надперенісся, що найбільше виступає вперед.
 
Потилична точка (opisthocranion — ор) — найвіддаленіша від глабели точка на потиличній ділянці голови.
 
Права і ліва тім'яні точки (еигуоп — eu) — точки тім'яної ділянки, що найбільше виступають назовні.
 
Верхньогруднинна точка (suprasternale — sst) — перетин краю яремної вирізки груднини з серединною лінією.
 
Середньогруднинна точка (sternale média — sm) — на серединній лінії на рівні верхнього краю IV груднинно-ребрового суглоба.
 
Нижньогруднинна точка (хурігіоп — х) — рівень основи мечоподібного відростка на серединній лінії.
 
Шийна точка (cervicale — с) — вер-хівка остистого відростка CVII хребця.
 
Лобкова точка (symphysion — sy) — перетин верхнього краю лобкового симфізу серединною лінією.
 
Пупкова точка (omphalion) — нарівні центра пупка.
 
Поперекова точка (lumbale — І) — верхівка остистого відростка LV хребця, що найбільше виступає назад.
 
Права і ліва клубово-остьові точки (iliospinale — is) — точки верхньої передньої клубової ості, які найбільше виступають вперед.
 
Права і ліва клубово-гребінні точки (iliocristale — іс) — точки на клубовому гребені, що найбільше виступають назовні.
 
Права і ліва плечові точки (асготіаІе — а) — точки надплечового відростка, що найбільше випинають назовні.
 
Права і ліва променеві точки (radiale—r) — верхні точки головки променевої кістки (промацуються під шкірою на задньобічній поверхні ліктьового суглоба; обертання променевої кістки полегшує знаходження цих точок).
 
Права і ліва шилоподібні точки (stylion — sty) — найнилечі точки шилоподібного відростка променевої кістки.
 
Права і ліва фалангові точки (phalangіоп — ph) — верхні точки тильного краю основи проксимальних фаланг III пальців (ці точки легше знайти, якщо згинати й розгинати пальці).
 
Права і ліва пальцьові точки (daetylion — da) — точки кінчиків III пальців, які найбільше виступають дистально.
 
Права і ліва вертлюжні точки (trochanterion — tro) — точки великого вертлюга, які найбільше виступають назовні й догори.
 
Права і ліва верхньогомілкові точки (tibiale — ti) — точки присереднього виростка великогомілкової кістки, які найбільше виступають догори.
 
Права і ліва нижньогомілкові точки (sphyrion — sph) — точки присередньої кісточки, що найбільше виступають донизу.
 
Права і ліва п'яткові точки (pternion — pte) — точки п'яти, які якнайбільше відходять дозаду.
 
Кінцева точка стопи (acropodion — ар) — передня точка найдовшого пальця (І або II) стопи.
 
Виміри провадять вранці, коли тіло ще не зазнало різних навантажень. Досліджуваний перебуває в положенні стоячи, голова — в позиції очноямкововушної горизонталі (верхній край зовнішнього слухового ходу — нижній край лівої очної ямки розташовані в одній горизонтальній площині).
 
Довжину тіла (зріст) вимірюють металевим антропометром (дерев'яний, або станковий, зростомір дає не такі точні результати). Прилад треба тримати вертикально. Дослідник, легенько притискуючи лівою рукою волосся досліджуваного, правою рукою опускає поперечну планку, поки та не зіткнеться з верхньотім'яною точкою голови. Показники записують з точністю до 5 мм.
 
Для визначення поздовжніх розмірів частин тіла, зокрема кінцівок, найчастіше використовують непряму методику — вимірюють висоту антропометричних точок над підлогою за допомогою металевого антропометра. Застосовують також вимірювання довжини окремих частин. Довжину хребтового стовпа з головою можна визначати в положенні сидячи, вимірявши відстань від площини сидіння (для дорослих використовують табуретку заввишки 40 см) до верхньотім'яної точки. Це вимірювання дуже важливе для визначення найбільш зручних стандартних меблів для стоматологічних кабінетів.
 
Серед поперечних і передньозадніх розмірів, які звичайно вимірюють товщинним циркулем, використовують такі: найбільший поперечний діаметр голови (між двома тім'яними точками); найбільший поздовжній діаметр голови (між надпереніссям і потиличною точкою); ширина плечей (між двома плечовими точками); ширина таза (між двома клубово-гребінними точками); ширина стегон (між двома вертлюжними точками). Бажано також вимірювати: поперечні та передньозадні розміри грудної клітки (на рівні сосків молочних залоз); відстань між клубово-остьовими точками; відстань від верхнього краю лобкового симфізу до верхівки остистого відростка LV хребця (передньозадній розмір таза).
 
Окружності вимірюють сантиметровою стрічкою. Визначають: окружність голови (найбільші розміри склепіння черепа), окружність грудної клітки (під час вдиху, видиху і середнього стану) — стрічку накладають ззаду під нижніми кутами лопаток і спереду над навколососковими кружальцями (у чоловіків) або вище молочних залоз (у жінок); окружність живота — на рівні талії; окружність шиї — у найвужчому місці; окружність плеча — в ділянці найбільшого випинання двоголового м'яза; окружність передпліччя — в найтовщому його відділі; окружність стегна — безпосередньо під сідничною складкою, а також у середньому відділі стегна; окружність гомілки — у найбільш стовщеному відділі.
 
Вимірюють також деякі спеціальні розміри голови: окружність склепіння черепа; поздовжній діаметр склепіння черепа (найбільший); поперечний діаметр склепіння черепа (найбільший); морфологічну висоту лиця (від точки перетину лінії нижніх країв брів із серединною лінією до нижньої точки підборіддя); довжину носа (від тієї самої точки згори до підносової точки); верхню висоту лиця (від тієї самої точки згори до ротової щілини); окружність голови в лобовій площині (через верхівкову і нижньощелепну точки).
 
Стопи вимірюють або за відбитками, або за допомогою спеціальної вимірювальної дошки з поділками (стопомір Фрідланда), що має дві бічні стінки: внутрішню, до якої притискується внутрішній край стопи, і задню, в яку впирається п'ята.
 

ЗНАННЯ АНАТОМІЇ НА СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ КИРИЛИЦІ - АНАТОМІИ ЧЕЛОВѢКА

Regio genu

Граница между колѣнной областью и бедромъ проходитъ на пять поперечныхъ пальцевъ проксимально отъ basis patellae; а между regio genu и голенью — непосредственно дистально отъ tuberositas tibiae.

Область эта характеризуется тѣмъ, что на передней сторонѣ ея (regio genu anterior) разгибательныя мышцы (m. quadriceps femoris) переходятъ въ свое сухожиліе, прерв... Читати далі...



Разрѣзы черезъ regio glutaea и тазобедренный суставъ

Рис. 625. Горизонтальный разрѣзъ проходитъ черезъ стѣнку таза надъ symphysis (спереди перерѣзаны оба mm. recti abdominis, прикрѣпляющіеся у лоннаго сочлененія), черезъ средину головки бедренной кости, черезъ acetabulum съ pulvinar, черезъ щель тазобедреннаго сустава съ сумкой и, наконецъ, черезъ верхушку trochanteris majoris. Изъ слоевъ ягодичной мускулатуры мы имѣемъ сзади m. glutaeum maximum а изъ средняго слоя — m. obturator,... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ (UA)

Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ НА НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (DE)

Herzbeutel, pericardium

Der Herzbeutel, pericardium, ist ein fibröser Sack, welcher in sich eine seröse Höhle enthält. Man muss daher eigentlich das pericardium fibrosum und das pericardium serosum unterscheiden. Das parietale Blatt des serösen Sackes ist jedoch mit dem fibrösen Herzbeutel so innig verwachsen, dass man beide zusammen mit dem Namen pericardium bezeichnet, während das viscerale, dem Herzen und den im Herzbeutel eingeschlossenen Teilen der gros... Читати далі...



Herz, cor

Im Körper des Menschen finden sich zwei Kreisläufe, der sogenannte grosse Kreislauf oder Körperkreislauf, und der kleine oder Lungenkreislauf. Der erstere dient dazu, den Körper mit Blut zu versorgen, der letztere das im Körper in Zirkulation gewesene Blut, welches unter Abgabe seines Sauerstoffs kohlensäurehaltig geworden ist, wieder mit Sauerstoff zu versehen. Man nennt das sauerstoffhaltige hellrote Blut auch wohl arterielles, weil... Читати далі...



ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ (RU)

Пищевод (oesophagus)

Пищевод (oesophagus) начинается на 6-м шейном позвонке, являясь продолжением глотки. Орган делят на шейную часть (pars cervicalis) — 5 см, грудную часть (pars thoracalis) — 18 см, и небольшую (2—3 см) брюшную часть (pars abdominalis).

Снаружи пищевод покрыт соединительной тканью, стенка его имеет два слоя мышц, снаружи продольный и внутри круго... Читати далі...



Mediastinum posterius - заднее средостение

Mediastinum posterius называется пространство между задней частью легких и позвоночником, заполненное органами и  соединительнотканной клетчаткой.

Спереди границей средостения служит условная фронтальная плоскость, проведенная через трахею, здесь же прилежит задняя часть перикардиальной полости. С боковых сторон вдоль легких идет медиастинальная плевра... Читати далі...



АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Хід очеревини
1 — діафрагма;
2 — підшлункова залоза;
3 — чотири листки брижі поперечної ободової кишки;
4 — поперечна ободова кишка;
5 — петлі тонкої кишки;
6 — прямокишково-маткова заглибина;
7 — пряма кишка;
8 — сечовий міхур;
9 — міхурово-маткова заглибина;
10 — матка;
11 — задні два листки.....


Схема кровообігу
а — до народження: I — венозний анастомоз між легеневою артерією і аортою; 2 — аорта; 3 — гілки легеневої артерії до лівої легені; 4 — впадіння легеневих вен у ліве передсердя; 5 — ліве передсердя; 6 — лівий шлуночок; 7 — правий шлуночок; 8 — артерії до печінки; 9 — артерії до ворітної вени; 10, 12 — пупкові артерії; 11 — пупкова вена; 13 — венозна.....


close