Сосуды и нервы гортани

Сосуды и нервы гортани.

Артеріи гортани а. laryngea sup., вѣтвь а. thyreoideae sup., и а. laryngea inf., берущая начало отъ а. thyreoidea inf. Небольшая, но практически не маловажная a. cricothyreoidea, вѣтвь а. thyreoideae superioris, была уже упомянута выше; она анастомозируетъ съ одноименной артеріей противоположной стороны.

Вены собираются въ верхнія, среднія и нижнія вены щитовидной железы.

Лимфатическіе сосуды весьма многочисленны и образуютъ двѣ распространяющіяся по плоскости сѣти, находящіяся между собой въ связи  и отводящія свое содержимое въ верхнія и нижнія сосѣднія лимфатическія железы шеи.

Нервы происходятъ изъ n. laryngeus superior и inferior nervi vagi и анастомотическихъ вѣтвей n. sympathici. Ramus externus n. laryngei superioris обслуживаетъ m. cricothyreoideus, a r. internus — верхній отдѣлъ слизистой оболочки гортани; n. laryngeus inferior иннервируетъ всѣ остальныя мышцы и нижній отдѣлъ слизистой оболочки гортани. На всемъ пути ихъ обширнаго развѣтвленія въ слизистой оболочкѣ заложены небольшіе гангліи.

Конечные нервные аппараты надгортанника лежатъ отчасти под-, отчасти — меж-эпителіально. Первые представляются въ видѣ концевыхъ древовидныхъ развѣтвленій, концевыхъ клубочковъ и перицеллюлярныхъ окончаній (рис. 244); меж-эпителіальные же представляются въ видѣ тонкихъ варикозныхъ нитей, въ видѣ пучковъ варикозныхъ нитей, въ видѣ перицеллюлярнаго ниточнаго аппарата и въ видѣ межэпителіальныхъ нервныхъ окончаній во вкусовыхъ почкахъ надгортанника. Иннервація слизистой оболочки гортани сходна съ иннерваціей слизистой оболочки надгортанника.

Подъ-эпителіальное конечное нервное деревцо съ надгортанника кролика

Нервные гангліи надгортанника, гортани и трахеи весьма многочисленны. Въ каждомъ такомъ гангліи (рис. 245) на ряду съ нервными клѣтками можно различить три вида нервныхъ волоконъ:

Микроскопический ганглий из нервного сплетения задней стенки трахеи

1) прободающія, мякотныя, образующія въ гладкой мускулатурѣ или подъ эпителіемъ концевыя деревца;

2) волокна, начинающіяся въ клѣткахъ ганглія и идущія къ гладкой мускулатурѣ, которую они снабжаютъ двигательными вѣтвями;

3) волокна, оканчивающіяся въ гангліи въ формѣ перицеллюлярныхъ концевыхъ аппаратовъ. (Агnstein, Anat. Anz. 1897).

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 138 | Теги: нервы гортани, Сосуды гортани | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close