Сосуды и нервы гортани. Артеріи гортани а. laryngea sup., вѣтвь а. thyreoideae sup., и а. laryngea inf., берущая начало отъ а. thyreoidea inf. Небольшая, но практически не маловажная a. cricothyreoidea, вѣтвь а. thyreoideae superioris, была уже упомянута выше; она анастомозируетъ съ одноименной артеріей противоположной стороны. Вены собираются въ верхнія, среднія и нижнія вены щитовидной железы. Лимфатическіе сосуды весьма многочисленны и образуютъ двѣ распространяющіяся по плоскости сѣти, находящіяся между собой въ связи и отводящія свое содержимое въ верхнія и нижнія сосѣднія лимфатическія железы шеи. Нервы происходятъ изъ n. laryngeus superior и inferior nervi vagi и анастомотическихъ вѣтвей n. sympathici. Ramus externus n. laryngei superioris обслуживаетъ m. cricothyreoideus, a r. internus — верхній отдѣлъ слизистой оболочки гортани; n. laryngeus inferior иннервируетъ всѣ остальныя мышцы и нижній отдѣлъ слизистой оболочки гортани. На всемъ пути ихъ обширнаго развѣтвленія въ слизистой оболочкѣ заложены небольшіе гангліи. Конечные нервные аппараты надгортанника лежатъ отчасти под-, отчасти — меж-эпителіально. Первые представляются въ видѣ концевыхъ древовидныхъ развѣтвленій, концевыхъ клубочковъ и перицеллюлярныхъ окончаній (рис. 244); меж-эпителіальные же представляются въ видѣ тонкихъ варикозныхъ нитей, въ видѣ пучковъ варикозныхъ нитей, въ видѣ перицеллюлярнаго ниточнаго аппарата и въ видѣ межэпителіальныхъ нервныхъ окончаній во вкусовыхъ почкахъ надгортанника. Иннервація слизистой оболочки гортани сходна съ иннерваціей слизистой оболочки надгортанника. Нервные гангліи надгортанника, гортани и трахеи весьма многочисленны. Въ каждомъ такомъ гангліи (рис. 245) на ряду съ нервными клѣтками можно различить три вида нервныхъ волоконъ: 1) прободающія, мякотныя, образующія въ гладкой мускулатурѣ или подъ эпителіемъ концевыя деревца; 2) волокна, начинающіяся въ клѣткахъ ганглія и идущія къ гладкой мускулатурѣ, которую они снабжаютъ двигательными вѣтвями; 3) волокна, оканчивающіяся въ гангліи въ формѣ перицеллюлярныхъ концевыхъ аппаратовъ. (Агnstein, Anat. Anz. 1897). | |
| |
Переглядів: 47 | | |
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... |
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... |