Кровеносные и лимфатическіе сосуды и нервы почекъ

Кровеносные и лимфатическіе сосуды и нервы почекъ. Рис. 294 — 297.

Кровеносные сосуды почки, аа. и ѵѵ. гenis, обнаруживаютъ, подобно мочевымъ канальцамъ, столь же красивое, сколько соотвѣтствующее задачамъ органа расположеніе.

Каждая почка снабжается однимъ (или нѣсколькими) артеріальнымъ стволомъ, а. renalis. Артерія беретъ начало отъ аорты и сообразно съ величиной органа имѣетъ весьма значительный калибръ. А. renalis раздѣляется передъ вступленіемъ въ почечныя ворота на нѣсколько вѣтвей, которыя въ большомъ числѣ, идя въ вентральномъ направленіи отъ почечной лоханки, проникаютъ въ sinus renalis. Отдавъ маленькія вѣточки къ оболочкамъ и почечнымъ чашкамъ, аа. nutriciae pelvis renalis, онѣ проходятъ въ качествѣ arteriae renis interlobares, между почечными сосочками и пирамидами, не отдавая вѣтвей, вплоть до основанія послѣднихъ и описываютъ вокругъ пирамидъ неполныя дуги, arteriae arciformes, обращенныя выпуклостью къ корѣ. Рис. 284.

Фронтальный разрез почки

Отъ выпуклой стороны артеріальныхъ дугъ отходятъ на равныхъ разстояніяхъ другъ отъ друга, радіально, важныя вѣтви, направляющіяся къ корѣ, аа. interlobulares. (Рис. 295,6). Послѣднія отдаютъ боковыя вѣтви, vas afferens, изъ которыхъ каждая входитъ въ Мальпигіево тѣльце и разбивается въ немъ на сѣть артеріальныхъ капилляровъ, т. наз. чудесную сѣть, rete mirabile (см. ч. III), которая въ свою очередь даетъ начало артеріи, vas efferens. (Рис. 291). Нѣкоторыя периферическія вѣтви аа. interlobularium проникаютъ до поверхности почки, распространяясь тамъ въ капсулахъ, rami capsulares, вступая вмѣстѣ съ тѣмъ съ помощью тонкихъ вѣтвей въ соединеніе съ поясничными артеріями.

Клубочек Мальпигиева тельца из кошачий почки

Артерія, отводящая кровь изъ клубочка, vas efferens, нѣсколько тоньше, чѣмъ vas afferens, и развѣтвляется въ обширную капиллярную сѣть, которая окружаетъ мозговые лучи вытянутыми петлями, а извитые канальцы — закругленными. Изъ этой капиллярной сѣти образуются вены, venae interlobulares (рис. 295,2), которыя располагаются рядомъ съ одноименными артеріями и впадаютъ въ венозныя дуги, venae arciformes, расположенныя рядомъ съ артеріальными дугами (рис. 295,1). Венозныя дуги переходятъ затѣмъ въ ѵѵ. interlobares, собирающіяся внутри sinus renalis въ почечную вену. Вены самой поверхностной части корковаго вещества соединяются въ маленькіе, разсѣянные по периферіи корки, собирающіе сосуды, venae stellatae, которыя сообщаются съ venae interlobulares, или прямо сообщаются съ ѵѵ. arciformes и изливаютъ въ нихъ свою кровь.

Разрез через почку собаки

Схема хода сосудов в корковом веществе почки
Такъ обстоитъ дѣло съ кровеносными сосудами корковаго вещества. Что касается мозгового вещества, то послѣднее получаетъ свою кровь изъ arteriolae rectae (рис. 295,8), которыя происходятъ отчасти изъ vasa efferentia клубочковъ, отчасти какъ непосредственныя вѣтви — изъ arteriae interlobulares, отчасти же отходятъ отъ вогнутой стороны артеріальныхъ дугъ. Многократно дѣлясь подъ острыми углами, arteriolae rectae проходятъ внизъ между мочевыми канальцами, окружаютъ послѣдніе густыми капиллярными сѣтями и тянутся до поверхности сосочковъ, гдѣ онѣ окружаютъ устья papillares сосочковыхъ канальцевъ сосудистыми вѣнками. Отводящія вены, venulae rectae (рис. 295,3), впадаютъ въ venae arciformes.

Изъ чудесныхъ сѣтей Мальпигіевыхъ тѣлецъ выдѣляется въ интер капсулярное пространство жидкость, представляющая водный растворъ (0,6 %) поваренной соли, которая проводится далѣе по мочевымъ канальцамъ, эпителій которыхъ выдѣляетъ другія мочевыя вещества. Послѣднія растворяются поступающей изъ glomerulus жидкостью и направляются далѣе къ поверхности сосочка.

Лимфатическіе сосуды почекъ весьма многочисленны и состоятъ изъ поверхностной сѣти и болѣе глубокихъ сосудовъ, сопровождающихъ артеріи. Они образуютъ въ стромѣ почки выстланные эндотеліемъ и сообщающіеся между собою ходы, которые тянутся вдоль кровеносныхъ сосудовъ по направленію къ воротамъ почекъ. Въ корковомъ веществѣ они находятся въ наибольшемъ количествѣ.

Дѣтская почка, по изслѣдованіямъ А. Stаhг’а, заключаетъ въ своихъ оболочкахъ два лимфатическихъ капиллярныхъ сплетенія, изъ которыхъ одно лежитъ поверхностно въ жировой капсулѣ, другое-же принадлежитъ глубокому слою capsulae fibrosae. Сама почка обладаетъ богатымъ петлистымъ сплетеніемъ лимфатическихъ капилляровъ. Отводящіе лимфатическіе стволы выходятъ чрезъ hilus renis, однако нѣтъ недостатка также въ сообщеніяхъ съ обоими капсулярными сплетеніями.

По Stаhг`у, слѣдуетъ вообще отличать областныя лимфатическія железы и добавочныя. Чрезъ первыя железы сосуды непремѣнно должны пройти; вторыя менѣе постоянны въ смыслѣ своего расположенія и присутствія. Между областными железами въ свою очередь можетъ быть выдѣлена одна въ качествѣ главной, именно та, къ которой притекаетъ наибольшее число сосудовъ изъ соотвѣтствующаго бассейна.

Артеріи жировой капсулы почки разсматриваетъ подробно D. Schinerber (Internationale Monatsschrift f. Anat. u. Phys., Bd. XIII, 1896).

Нервы почки происходятъ изъ значительнаго сплетенія, plexus renalis, составныя части котораго сопровождаютъ артеріи до ихъ тончайшихъ развѣтвленій, снабжая кромѣ того также почечную лоханку и почечныя чашки. (Рис. 296).

Окончание нервов в эпителии извитого канальца почки

По А. Е. Смирнову, почка обладаетъ большимъ числомъ нервовъ и нервныхъ окончаній; въ почечной паренхимѣ имѣются секреторные и чувствительные нервы, см. рис. 297.

Окончание нервов почечной коры
 

Bizzozoro, Е., Sur la membrane propre des canalicules uriniferes du rein humain. Arch, italiennes de Biol. XXXIII, 1900. — В rod el, M., The interesting bloodvessels of the kidney and their significance in nephrotomy. Proc. Assoc. American Anatomists, 1900. — Chievitz,J H., Beobachtungen und Bemerkungen liber Saugetiernieren. Arch. f. Anat. u. Phys. 1897. — Gerhardt, U., Zur Entwickelung der bleibenden Niere. Arch. f. rnikr. Anat. Bd. 57, 1901. — Kolster, R. Studien iiber die Nierengefasse. Zeitschrift f. Morph, u Anthropologie. IV, 1901. — Mall, F. P., Note on the basement membranes of the tubuli renales. Johns Hopk. Hcsp. Bull. XII, 1901. — Смирновъ, A. E. Ueber die Nervenendigungen in den Nieren der Saugetiere. Anat. Anz. XIX, 1901. — V a erst, K. u. Guillemeau, A., Zur Entwicklung der Niere beim Kalbe. Anat. Anz. XX, 1901.

 

Категорія: Ученіе о внутренностяхъ. Splanchnologia |
Переглядів: 147 | Теги: лимфатическіе сосуды почекъ, нервы почекъ., Кровеносные сосуды почекъ | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close