Плащъ полушарія. Борозды, sulci

Борозды, sulci.

а. Междольчатыя борозды, sulci interlobares. Фиг. 135.

Въ качествѣ бороздъ, отдѣляющихъ четыре большихъ доли головного мозга, lobi cerebri, слѣдуетъ назвать: fissura cerebri lateralis, sulcus centralis, sulcus occipitalis anterior s. transversus, fissura parieto — occipitalis. Онѣ ограничиваютъ лобную, теменную, затылочную и височную доли.

Междольчатые борозды, sulci interlobares

1. Fissura cerebri lateralis (Sylvii). Фиг. 91, 96.

Головной мозг. Encephalon.

Основание головного мозга

Fissura cerebri lateralis замѣтна на поверхности полушарія въ видѣ входа въ fossa cerebri lateralis и начинается отъ латеральнаго конца vallecula lateralis (Названіемъ vallecula обозначается ямка, на днѣ которой лежитъ substantia perforata anterior ), идущей поперекъ основанія мозга. Fissura lateralis восходитъ отъ vallecula на короткомъ разстояніи латерально-вверхъ (truncus fissurae lateralis) и расщепляется на три вѣтви.

Ramus posterior, самая длинная ея вѣтвь, направляется почти торизонтально и на половину превышаетъ длину островка; ея конецъ загибается дорзально, составляя pars, ascendens.

Ramus ant. ascendens на короткомъ разстояніи поднимается почти вертикально.

Ramus ant. horizontalis проникаетъ въ направленіи задней вѣтви впередъ. Обѣ переднія вѣтви проникаютъ въ нижнюю лобную извилину.

2. Sulcus centralis (Rolandi). Фиг. 91, 92.

Борозды и извилины полушарий большого мозга

Sulcus centralis, центральная, или Роландова борозда, тянется отъ середины медіальнаго ребра полушарія латерально, впередъ и къ переднему концу ramus posterior fissurae lateralis, но не достигаетъ послѣдней.

Дорзальный конецъ нерѣдко пересѣкаетъ ребро полушарія и переходитъ на медіальную поверхность. Sulcus centralis рѣдко распадается на два отдѣла.

Retzius, G., Ueber das Auftreten des S. centralis und der Fissura calcarina im Menschenhim. Biol. Unters. VIII, 1898. Центральная борозда во многихъ случаяхъ возникаетъ изъ двухъ частей. Fiss. calcarina возникаетъ то въ видѣ одной борозды, то также изъ двухъ частей; къ рмъ присоединяется еще небольшой задній участокъ. Необходимо изслѣдовать еще много эмбріональныхъ мозговъ, чтобы установить правильность для обоихъ случаевъ.

3. Fissura parieto-occipiialis. Фиг. 95.

Медиальный разрез головного мозга

Fiss. parieto-occipitalis, затылочно-теменная щель, помѣщается въ задней верхней части медіальной поверхности полушарія и въ большинствѣ случаевъ продолжается на дорзальную поверхность (около 1 — 2 сант.). Медіальный участокъ fissura сливается вентрально съ переднимъ концомъ fissura calcarina.

4. Sulcus occipitalis transversus. Фиг. 135 7.

Эта поперечная затылочная борозда находится большею частью въ соединеніи съ межтеменной, sulcus interparietalis, и въ поперечномъ направленіи тянется на короткомъ разстояніи по выпуклой поверхности полушарія, не пересѣкая медіальнаго ребра.

Ь. Борозды отдѣльныхъ долей, sulci intralobares.

1. Борозды лобной доли.

Лобная доля занимаетъ обширную область полушарія, помѣщающуюся впереди отъ sulcus centralis, а также впереди и выше fissura cerebri lateralis (фиг. 135). Она имѣетъ выпуклую дорзо-латеральную поверхность, слегка вогнутую орбитальную и плоскую медіальную.

На лобной долѣ различается много бороздъ.

На дорзо-латеральной ея поверхности (фиг. 91, 92) различаютъ:

а) sulcus praecentralis, восходящій начальный отдѣлъ которой отъ верхушки operculum проникаетъ дорзально и приблизительно параллельно sulcus centralis, но не достигаетъ медіальнаго ребра полушарія; часто эта борозда состоитъ изъ двухъ отдѣльныхъ участковъ;

а) sulcus frontalis superior, которая направляется отъ s. praecentralis впередъ;

б) sulcus frontalis inferior, идущую въ видѣ дуги отъ s. praecentralis впередъ и внизъ;

в, г) ramus ant. ascendens и ramus ant. horizontalis fissurae cerebri lat..

На орбитальной поверхности (фиг. 96, 109) наблюдаются слѣдующія борозды:

д) sulcus olfactorius тянется параллельно и рядомъ съ fissura longitudinalis cerebri и служитъ для помѣщенія tractus olfactorius, прекращаясь недалеко отъ лобнаго полюса;

е) sulci orbitales, глазничныя, остальныя борозды орбитальной поверхности, расположенныя большею частью въ видѣ не вполнѣ правильной буквы Н.

Основание головного мозга

Ствол головного мозга, головные нервы, островок и часть лобной доли

На медіальной, поверхности (фиг. 95) имѣются:

ж) sulcus corporis callosi, борозда мозолистаго тѣла, направленіе которой соотвѣтствуетъ наружной поверхности мозолистаго тѣла;

з) sulcus cinguli, поясная борозда, идущая параллельно предшествующей бороздѣ; передняя, подлобная часть, pars subfrontalis, отличается отъ задней, краевой, восходящей къ медіальному ребру полушарія, pars marginalis, которая отдѣляетъ на медіальной поверхности lobus frontalis отъ lobus parietalis;

и, к) sulcus parolf acto rius post, и ant., околообонятельная борозда, пер. и зад., помѣщаются въ той части лобной доли, которая находится подъ rostrum corporis callosi. Эти борозды коротки, параллельны одна другой и приблизительно вертикальны.

2.  Борозды теменной доли.

Переднюю границу теменной доли составляетъ (фиг. 135) sulcus centralis и pars marginalis sulci cinguli, заднюю — sulcus occipitalis transversus и fissura parieto-occipitalis, нижнюю — ramus post, sulci cerebri lat. и воображаемая линія (пунктиръ на фиг. 135), идущая отъ начала восходящей части Сильвіевой борозды къ impressio petrosa. Теменная доля имѣетъ дорзальную и медіальную поверхности.

Бороздами дорзальной поверхности (фиг. 91, 92) считаются:

а) конецъ ramus posterior fissurae cerebri lat. 

б) конецъ sulcus temporalis sup.;

оба конца означенныхъ бороздъ идутъ косо вверхъ и назадъ, при чемъ послѣдній заходитъ въ дорзальномъ направленіи дальше;

в) sulcus interparietalis тянется приблизительно въ серединѣ дорзальной поверхности назадъ, по направленію къ затылочной долѣ, гдѣ межтеменная борозда очень часто впадаетъ въ sulcus occipitalis transversus s. anterior; она можетъ оканчиваться, не доходя дорзальнаго конца fissura parieto-occipitalis, или же продолжается до затылочнаго полюса.

Борозды на медіальной поверхности, фиг. 95:

г) sulcus corporis callosi проходитъ параллельно мозолистому тѣлу;

e) sulcus subparietalis помѣщается ближе къ b, чѣмъ къ медіальному ребру полушарія и проходитъпараллельно къ b.

3.  Борозды затылочной доли.

Затылочная доля составляетъ общее продолженіе какъ теменной, такъ и височной долей, и отъ послѣдней отдѣлена не вездѣ достаточно ясно фиг. 135). Она имѣетъ форму трехсторонней пирамиды, верхушка которой образуетъ polus occipitalis.

Дорзо-латеральная поверхность выпукла, медіальная плоская, базальная слегка вогнута и прилегаетъ къ tentorium. На медіальной поверхности границу доли составляетъ fissura parieto-occipitalis, а на дорзо-латеральной — та же борозда и sulcus occipitalis transversus; на латеральномъ ребрѣ замѣтна часто борозда, составляющая почти продолженіе sulcus occipitalis transversus; она отвѣчаетъ impressio petrosa и также можетъ служить границей дольки (фиг. 135, i). Базальная поверхность дольки, не прерываясь, переходитъ въ височную долю.

На медіальной поверхности (фиг. 95) имѣется лишь одна борозда

а)    fissura calcarina. Она начинается сзади утолщенія мозолистаго тѣла, загибается назадъ и соединяется подъ острымъ угломъ съ нижнимъ концомъ fissura parieto-occipitalis, отдѣленнымъ отъ нея глубоко лежащей извилиной. Слегка изгибаясь на своемъ пути, fissura calcarina продолжается надъ медіальнымъ ребромъ на разстояніи 1-го сант., почти достигаетъ затылочнаго полюса и здѣсь прекращается, или же переходитъ въ почти вертикальную борозду медіальной поверхности. Въ послѣднемъ случаѣ она кажется дѣлящеюся на двѣ вѣтви. Раздвоенная или не раздвоенная, она можетъ также продолжаться на дорзо-латеральную поверхность.

Fissura calcarina проникаетъ такъ глубоко, что вызываетъ появленіе выступа на медіальной стѣнкѣ задняго рога бокового желудочка, птичью шпору, calcar avis (фиг. 99, 130), откуда получила названіе сама борозда.

На базальной поверхности проходитъ (фиг. 120, 121):

а) fissura collateralis, околобоковая щель, принадлежащая также височной долѣ. Она начинается на различномъ разстояніи отъ затылочнаго полюса, много разъ изгибается дугою или подъ угломъ и направляется къ височному полюсу, но не достигаетъ его. Она часто состоитъ изъ затылочнаго и височнаго участковъ. Затылочная борозда можетъ сливаться съ 3-ей височной бороздой, отличается значительной глубиной и образуетъ на днѣ задняго и нижняго рога боковое возвышеніе не всегда одинаковыхъ размѣровъ, eminentia collateralis (Meckelі), вслѣдствіе чего она и получила свое названіе.

Fascia dentata hippocampi и fasciola cinerea

Guri и sulci на нижней поверхности височной доли

На дорзальной поверхности (фиг. 91, 92) помѣщаются:

а) sulci occipitales superiores;

б)  sulci occipitales laterales.

4. Борозды височной доли.

Границами височной доли служатъ (фиг. 135): fissura cerebri lat., fissura hyppocampi и упомянутая уже, въ качествѣ границы теменной доли, линія, идущая отъ ramus post, fissurae cerebri lat. къ impressio petrosa (пунктиръ на фиг. 135). На базальной поверхности не удается найти никакой опредѣленной границы между височной и затылочной долями.

Въ височной долѣ различаются : дорзальная поверхность, обращенная къ островку, а затѣмъ латеральная и базальная поверхности. Имѣются также дорзальное, латеральное и медіальное ребра.

На височной долѣ проходятъ нѣсколько бороздъ.

а) Sulci temporales transversi (Швальбе); 1 — 4 борозды, идущія по дорзальной поверхности височной доли; всего глубже эти борозды въ задней половинѣ доли.

б, в, г) Sulcus temporalis superior, medius и inferior (фиг. 91, 120, 121). Первыя двѣ борозды помѣщаются на латеральной, послѣдняя — на базальной поверхности. Верхняя височная борозда называется также параллельной бороздой. Она приблизительно параллельна ramus posterior fissurae lateralis и похожа на послѣднюю борозду въ томъ отношеніи, что имѣетъ свою восходящую вѣтвь на заднемъ концѣ. Sulcus temporalis medius соотвѣтствуетъ латеральному ребру и состоитъ большею частью изъ отдѣльныхъ бороздокъ, рѣже представляетъ собою непрерывную борозду.

д) Fissura collateralis (фиг. 120, 121) начинается на нѣкоторомъ разстояніи отъ височнаго полюса и тянется къ затылочному полюсу.

е) Fissura hyрроcamрі, щель морского коня, (фиг. 120, 121). Она представляетъ собою продолженіе sulcus corporis callosi въ височную долю, мало замѣтна и отдѣляетъ gyrus dentatus отъ gyrus hyppocampi.

Категорія: Ученіе о нервахъ. Неврологія |
Переглядів: 278 | Теги: Fissura cerebri lateralis, Sulcus occipitalis transversus, sulci interlobares, Плащъ полушарія, Sulcus centralis, Fissura parieto-occipiialis, Междольчатыя борозды, Rolandi, Sylvii | Рейтинг: 0.0/0
Пальці стопи
Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м'язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м'... Читати далі...


Підошва
Пошарова топографія. Шкіра підошвової поверхні стопи товста та міцно зрощена з підлеглим підошвовим апоневрозом (aponeurosis plantaris) за допомогою великої кількості сполучнотканинних перегородок, які пронизують підшкірну жирову клітковину. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена в ділянці п'яткового горба і головок плеснових кісток, де вона виконує роль амортизатора. Завдяки її вираженій комірковій будові нагнійні проц... Читати далі...


close